На Черкащині зустріли Мирослава Чорномора, якого катували в полоні і засудили до довічного

10 квітня Лисянська громада зустріла з полону командира розвідувального відділення 36-ї бригади морської піхоти – Мирослава Чорномора. Захисник був у російській неволі 3 роки і 10 місяці. Житель Черкащини пішов боронити країну 2016. Повномасштабне вторгнення зустрів у Маріуполі

Про це розповіли на сторінці Відділу культури, молоді та спорту Лисянської ТГ.

Історія Мирослава Чорномора з Черкащини

У полоні воїна били кийками по колінах і ліктях. Водили на фальшиві розстріли, щоб зламати психологічно. Змушували намалювати на карті п’ять «трупів цивільних», а потім розірвати папір і з’їсти його.

Так росіяни вибивали «зізнання» з українського морпіха Мирослава Чорномора, командира розвідувального відділення 36-ї бригади морської піхоти.

4 липня 2024 року він сидів у «стакані» — камері розміром півтора кроку в кожен бік у підвалі так званого «верховного суду ДНР».

О 16:15 суддя зачитав вирок: довічне позбавлення волі.

Мирослава відправили до колонії «Полярна Сова» за Полярним колом - однієї з найжорсткіших тюрем росії, де тримають терористів і серійних убивць.

У камері поруч із ним сидів серійний убивця і ґвалтівник, якого називали «красноярським Чикатилом».

Мирослав Чорномор до війни не був військовим за освітою. Він хореограф. Танцював у народному ансамблі і гастролював за кордоном. У 2016 році, у 22 роки, отримав повістку на строкову службу. Після року служби підписав контракт і став розвідником морської піхоти.

У 2020 році він підписав контракт із 36-ю бригадою морської піхоти. Навчався в Острозькій академії за спеціальністю «Національна безпека» і паралельно вступив до академії СБУ.

24 лютого 2022 року він обороняв Маріуполь. Його підрозділ воював під масованими обстрілами «Градів», відступав через місто і зрештою опинився в оточенні на заводі Ілліча.

Боєприпаси закінчувались. Їжі залишалося на один-два дні. 12 квітня 2022 року близько 50 бійців написали на клаптику паперу список тих, хто вирішив виходити в полон. Після цього два роки родина не знала, чи він живий.

Перші півтора року полону Мирослав називає «чорним літом». Його тримали у СІЗО російського Галича. З 90 кг ваги він схуд до 55 кг.

Полонених били майже щодня. Це робив так званий «чорний спецназ». Двох бійців із його роти росіяни забили до смерті. Полоненим дозволяли сидіти лише 10 хвилин на день. Ноги настільки набрякали, що розтягувалися шкарпетки і сандалі.

Мирослав: «Мене кілька разів виводили з камери і казали, що ведуть на розстріл. Я навіть радів. Хотів, щоб це вже закінчилося».

Росіяни звинуватили його у вбивстві цивільних у Маріуполі. Жодних доказів не було. Ні тіл, ні імен, ні ДНК, ні гільз.

Йому дали карту з Google Maps і сказали: «Намалюй п’ять трупів». Коли він щось намалював, його змусили розірвати папір і з’їсти його. Через два місяці «суду» він отримав довічний вирок.

5 лютого 2026 року Україна повернула 157 військовополонених. Один із них був Мирослав Чорномор. Коли автобус перетнув кордон, він вийшов і почав обмиватися українським снігом. Мирослав сказав: «Повітря в Україні має смак. Солодкий і м’який».

Нагадаємо, Умань зустріла воїна, який три роки провів у полоні Росії.

У Корсуні-Шевченківському зустріли Олександра Постику, який повернувся з полону РФ.

Паланська громада зустріла звільненого з російського полону Юрія Молоченка.

Громада на Черкащині зустріла захисника Віктора Савицького, який був у полоні РФ.

У Степанецькій громаді зустріли військового, який повернувся з полону.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm