Рятувальник зі Сміли про службу та майбутнє: «Якщо вірити, що все буде добре, то так і буде»

Пожежний-рятувальник 12-ї ДПРЧ в місті Сміла Ігор Павлюк не дає страху підкорити себе, а долає його і робить свою роботу. Його історію розповіли у Головному управлінні ДСНС України у Черкаській області.

Вибір професії Ігорю підказав доленосний випадок. Коли йому було 16, у батьківській хаті сталася пожежа. Тоді й побачив як працюють вогнеборці і вирішив присвятити своє життя боротьбі з вогняною стихією. Каже, захотілося допомагати людям долати лихо, з яким вони самі не впораються. Наразі вже 26 років він у лавах Служби порятунку. Династію рятувальників продовжує й син Дмитро.

Омріяна професія, чудова родина, велике домашнє господарство і захоплення риболовлею - таке він мав життя до початку війни в країні... росія вперше окупувала Лисичанськ на Луганщині у 2014 році. Тоді Збройні Сили України звільнили місто, але навесні 2022-го рф знову захопила Лисичанськ. І, як би не було важко покидати рідну домівку, родині Павлюк довелось виїхати з Луганської області.

Якийсь час Ігор був прикомандирований у пожежній частині на Івано-Франківщині, потім у Дніпрі, далі — Харківська область, а у 2024 році приєднався до черкаського гарнізону рятувальників.

«У Лисичанську я довгий час служив в об'єктовій частині з охорони нафтопереробного заводу. У 2006-му під час ремонтних робіт була пошкоджена газова труба, стався витік газу, який факелом почав горіти. Існувала загроза вибуху. У теплозахисному костюмі я перекрив газовий кран на палаючій труб», - згадує надзвичайник і зізнається, що в такі моменти буває страшно. Але наголошує, що свідомо обрав професію і тому не дає страху підкорити себе, а долає його і робить свою роботу.

Тоді за проявлену сміливість він отримав відзнаку Головного управління ДСНС Луганської області “За заслуги”. А минулого року Ігор символічно передав цю нагороду синові, який якраз закінчив навчання в університеті і починав службу в ДСНС. 

Влітку 2020 року масштабні пожежі охопили ліси поблизу Сєвєродонецька (нині — Сіверськодонецьк). Сотні людей з навколишніх сіл довелось евакуювати.

«Сильний вітер гнав вогонь верхівками дерев і пожежа значно випереджала нас. Іскри розліталися на кілометри і спалахували новими пожежами. Треба було б використати авіацію для гасіння, але ж за 20-30 км вже знаходився фронт і піднімати літаки було не можна, бо ворог позбивав би їх. Два тижні тривала ліквідація, а потім ще місяць ми там чергували і дотушували осередки», - розповідає вогнеборець.

Буває рятувальники стикаються з ситуаціями, які здаються безвихідними, але на межі людських можливостей вони продовжують працювати і давати їм відсіч. Розповів Павлюк про один з десятків-сотен таких випадків.

«Це було у Чугуєві на Харківщині. Стався приліт у склади на підприємстві. Під час ліквідації пожежі почали вибухати газові балони. Ми вибігли на вулицю, а там артилерійський обстріл...», - згадує надзвичайник.

Не зважаючи ні на що, Ігор вірить у Перемогу України, у краще майбутнє, і радить всім мислити позитивно, не опускати рук, боротися та підтримувати одне одного.

«Ми самі творці своєї долі. Якщо вірити, що все буде добре, то так і буде», - запевняє Ігор Павлюк.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у Телеграм  t.me/cherkasy_info_nmnm

Черкаси.info, фото ДСНС