Перший День міста у Черкасах святкували із Ротару, Кобзоном та Яремчуком. Як це було?

Черкаси вперше відзначили свій День міста у вересні 1986 року. Святкували 700-річчя обласного центру. Готувалися до урочистостей не один місяць і навіть не один рік. Дійство стартувало з відкриття титульної Площі 700-річчя зі скульптурою Бояна й оновленого Палацу культури цукровиків. Загалом дата увійшла в історію міста як «день червоних стрічок».

Про це розповів краєзнавець Борис Юхно.

Тоді ж виникли непорозуміння щодо того, скільки років Черкасам.

«Та 1982-го Київ відзначив 1500-ліття, в ювілеї розпізнали неабиякий трудовий стимул, і науковцям усієї УРСР довелося підшукувати відповідні дати для інших міст, які б могли «спричинити ювілей» у недалекому майбутньому. Так, власне, й з’явився 1286-й: «уточнена» дата заснування Черкас», - пояснює черкасець.

Базовими днями урочистостей стали 19–20 вересня.

«Червоні стрічки» розрізали на поліклініці «Фотоприладу», Будинку книги, бібліотеці ім. Лесі Українки, хлібзаводі, новому корпусі музучилища. І це далеко не повний перелік об’єктів промисловості та соцкультпобуту, які розпочали відлік своєї історії у вересні 1986-го.

Розважальна культурна програма відбувалася на Дахнівському торжищі, яке 13–15 вересня відвідало близько 100 тисяч ярмарувальників. На концерті виступали Софія Ротару, Наразій Яремчук, Йосип Кобзон та інші.

«Не візьмуся тлумачити, як їх порахували, але офіційна цифра саме така. Щодо концерту, який відбувся на нашому стадіоні, то режисер-постановник дійства Борис Шарварко доклав усіх зусиль, аби черкащани запам’ятали подію назавжди. Того дня у тригодинному святковому дійстві виступили Софія Ротару, Анатолій Солов’яненко, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Анатолій Паламаренко, ще притомний Йосип Кобзон...», - продовжує пан Борис.

Фіналом святкування став грандіозний салют: без якого не обходився День перемоги та річниця еволюції.

Так у газеті «Черкаська правда» від 21 вересня 1986 року писали про святкування 700-літнього ювілею: «Тисячі черкасців стали глядачами й учасниками художньо-спортивного свята «У братньому колі народів». На стадіон в’їжджають мотоциклісти з прапорами союзних республік, з лозунгами і транспарантами. І знайомий голос лунає над трибунами – пісню композитора Олександра Морозова, присвячену Черкасам, виконує народний артист РРФСР Йосип Кобзон.

Ось з віддалених воріт на бігову доріжку стадіону в’їжджає колона тематично оформлених автомобіліів. Ніби живі кадри з історії рідного краю, проходять перед очима глядачів символічні картини, відтворені артистами обласного музично-драматичного театру: ратаї з плугом, які віддавна засівали черкаські поля добрим зерном, і бойова дружина, що стояла на захисті їхньої мирної праці. Славні козаки і повстанці проти панського гніту часів Коліївщини, великий Кобзар і митці російського народу, Чайковський і Пушкін, імена яких свято береже черкаська земля.

А увагу глядачів уже прикувала фігура тендітної співачки у білому вбранні. Своє музичне вітання черкасцям дарує народна артистка УРСР Софія Ротару, яка виступає в супроводі відомого вокально-інструментального ансамблю «Червона рута».

Державний архів Черкаської області опублікував архівне відео Дня міста у 1986 році.

Раніше ми розказували, чому виникають дискусії щодо віку Черкас і дати святкування Дня міста.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm

Щоб побачити море, не обов’язково їхати в Одесу, у центрі України є своє, черкаське море, яке заворожує масштабами і красою. Йдеться про Кременчуцьке водосховище —справді унікальний географічний, природний та історичний об'єкт у самому серці нашої держави. Сторінки його історії, на жаль, не лише про велич і красу, але й про трагічні події.

Де знаходиться де знаходиться Кременчуцьке водосховище, назване черкаським морем

Водойма гігантського розміру розгорнулася в руслі річки Дніпро. Географічно – знаходиться на території трьох областей: Черкаської, Кіровоградської та Полтавської. Умовний початок – поряд з містом Канів, там, де закінчується Канівське водосховище. Водосховище пролягає безпосередньо у Черкасах. Має потужні греблею Кременчуцької гідроелектростанції поблизу міста Світловодськ Кіровоградської області.

Правий берег водойми переважно високий, крутий, порізаний глибокими ярами та вкритий густими лісами (особливо в районі Трахтемирова та Канівських дислокацій). Саме дозволяє відвідувачам спостерігати панорамні краєвиди. На лівобережжі – мілини, плавні, затишні затоки й тераси. Тут має черкаське море відпочинок, представлений ресторанами з пляжами та красивими майданчиками.

Кременчуцьке водосховище: глибина «моря»

Черкаське море» можна назвати відносно мілководним. Це спільна риса більшості рівнинних водосховищ Дніпра.

• Середня глибина водойми коливається в межах 6–7 метрів.
• Проте рельєф дна дуже неоднорідний через те, що під водою опинилися затоплені річкові долини, яри та старе русло Дніпра.
• В районі затопленого річища та поблизу самої греблі Кременчуцької ГЕС зафіксовано максимальні глибини, які сягають 20–28 метрів.
• Величезні площі вздовж лівого берега займають мілководдя з глибинами менш ніж 2 метри.

Такі зони влітку дуже швидко прогріваються сонячними променями (іноді до +25...+27 градусів), що створює сприятливі умови для купання. За ними слідує серйозна екологічна проблеми – цвітіння синьо-зелених водоростей, яка найчастіше спостерігають в другій половині літа.

Кременчуцьке водосховище: площа плеса

Черкаське море є абсолютним рекордсменом в Україні за своєю площею. Плесо займає 2250 квадратних кілометрів. Це багато чи мало? Просто уявіть, що у цих «квадратах» можна було би помістити такі великі міста як Київ, Париж або Берлін.

Довжина водосховища по старій осі русла Дніпра становить близько 149 кілометрів, а максимальна ширина в центральній частині досягає вражаючих 28 кілометрів. Повний об'єм води у водоймі складає приблизно 13,5 кубічних кілометрів. Це стратегічний резервуар та питного водопостачання багатьох міст і селищ Центральної України.

Кременчуцьке водосховище: цікаві факти

Водосховище було створене в період з 1959 по 1961 роки під час будівництва Кременчуцької ГЕС. Протягом кількох років тривало заповнення резервуару водою. А разом з цим збільшувалася і ставала більш помітною масштабна людська і культурна катастрофа.

• Заради амбітного радянського гідроенергетичного проєкту під водою було назавжди поховано понад 212 населених пунктів (сіл та хуторів). Це стало справжньою трагедією для понад 130 тисяч місцевих мешканців. Все, що їм залишалося – були покинути свої рідні домівки. Люди переселилися на вищі плато у селища, збудовані «з нуля».
• Коли території затопили, найвищі точки рельєфу залишилися виступами над водою, сформувавши острови з чудовою природою. Поціновувачів дикої природи приваблює заповідний острів Лисяча Гора.
• Величезний інтерес викликає Кліщинську підводне плато та Сулинська затока, яка утворилася в місці впадіння річки Сула. Зараз Сулинська затока має статус заказника загальнодержавного значення.
• Поблизу Черкас через усе водосховище прокладено унікальну транспортну дамбу. Її особливість у довжині мосту, що сягає близько 13 кілометрів. Це дамба-рекордсменка, проїжджаючи якою, можна відчути себе на морській затоці.

Відпочинок на Дніпрі пропонують береги водосховища. В обласному центрі для черкасців і гостей облаштували просторі піщані пляжі з шезлонгами, волейбольні майданчики та кав’ярні зі смачної кавою.

Черкаське море – це не лише про купання. Воно по-праву носить статус справжньої мекки для тих, хто любить ловити рибу. У водосховищі живе сом, судак, щука, річковий окунь, лящ, короп, плітка, білий амур та товстолобик.

Читайте також: Відпочинок на Дніпрі в Черкаській області: ТОП-10 найкращих баз та комплексів.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm