11 жовт. 2025 11:02
Денис Крикун — рятувальник-хімік Аварійно-рятувального загону спеціального призначення в місті Черкаси. В осінньо-зимовий період в нього найбільше роботи. Історію його служби розповіли у ГУ ДСНС України в Черкаській області.
Денис розповідає, що завжди цікавився рятувальною справою, але довгий час не було вакансій. Доєднатися до лав ДСНС вдалося у 2022 році. Чоловік пройшов фахову перепідготовку та став рятувальником-хіміком. Тепер він має справу з хімічними загрозами і його головна задача — вберегти населення від дії шкідливих речовин. Адже хімія тим і небезпечна, що в разі витоку може вразити багато людей, а тому приборкати її треба якнайшвидше і звісно ж правильно.
Коло діяльності у рятувальників-хіміків досить велике. Планово вони постійно проводять навчання на всіх хімічно-небезпечних об'єктах області, відпрацьовують та удосконалюють алгоритми дій на випадок аварії.
Ще є, так би мовити, сезонні виклики — розбиті ртутні градусники.
«В осінньо-зимовий період, коли багато людей хворіють на ГРВІ, буває виїжджаємо й по 3-4 рази на добу. Де тільки та ртуть не опинялася. Частіше за все на підлозі чи на ліжку, але бувало й у чайниках, чашках, унітазах та навіть пральній машині. Поклали градусник до кишені й забули, з ним же випрали речі. А потім ми розбирали машинку, чистили фільтри», - розповідає хімік і наголошує, що завжди треба викликати рятувальників, які правильно проведуть демеркуризацію. А до приїзду спеціалістів — відчинити вікна, щоб стало прохолодніше, адже ртуть починає випаровуватись при 18 градусах тепла і вище.
«Найпоширеніша помилка — це збирати ртуть пилосмоком. Так робити категорично не можна, бо вона нагрівається і через фільтр випаровується у повітря», - продовжує він.
Багато роботи додає військова агресія росії, яка сотнями запускає по країні ракети й БпЛА, що можуть бути нашпиговані чим завгодно. А тому на місця прильотів чи збитих повітряних цілей також залучаються хіміки і проводять заміри повітря на вміст хімічно-небезпечних речовин.
«Цього літа, коли ворог поцілив чотирма ракетами по Черкасах, то якраз була моя зміна. Ми були в укритті і чули як над нами пролетіла ракета. У той момент стало страшно. Кілька секунд потому почули вибух і зрозуміли, що це десь поряд, де навколо житлові будинки. Одразу надійшов виклик і ми у бронезахисті поїхали на місце прильоту. Тоді вже не думав про себе, а відчував тільки тривогу за людей, думав, чи є постраждалі», - згадує рятувальник.
А найстрашніше, що доводиться робити — працювати у морзі. Хіміки-рятувальники залучаються до репатріації тіл загиблих воїнів.
«Морально це дуже важко. Понівечені, розстріляні тіла, зі зв'язаними руками... дуже шкода. Я бачив жахливі речі», - із сумом каже надзвичайник.
Справжньою віддушиною для Дениса є його родина: дружина Ілона та двоє синочків — Давід і Владислав. Чоловік намагається якомога більше часу проводити з рідними, відпочивати на природі, рибалити.
А ще протягом 26-ти років його захопленням був футбол. Наразі, за станом здоров'я, вже не грає. Але займається настільним тенісом, бере участь у змаганнях громади.
Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у Телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm
Черкаси.info, фото ДСНС