Археологи виявили на Черкаському Подолі унікальні об’єкти XVIII століття

У Черкасах археологи зафіксували нові знахідки ранньомодерної доби, отримані під час досліджень на території Подолу. Розкопки проводила Черкаська археологічна експедиція Інституту археології НАН України за підтримки Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини.

Польові роботи наприкінці 2025 року зосереджувалися на ділянці по вулиці Князя Ольгерда, 60. Окрім матеріалів пізнього середньовіччя, археологи зафіксували значний пласт артефактів XVIII – початку XIX століття. Саме в цей період ця частина Подолу була одним із найактивніших осередків міського життя – між тодішнім базарем і Свято-Троїцькою церквою.

Напівземлянка та сліди пожежі

Поблизу схилу корінного берега дослідники виявили залишки заглибленої споруди XVIII століття. Йдеться про напівземлянку або підкліт наземного будинку, заглиблений у піщаний материк. Об’єкт мав майже квадратну форму розміром близько 3 × 2,6 метра та був зорієнтований за сторонами світу.

Глибина дна споруди сягала 1,2 метра. Археологи зафіксували кілька стовпових ямок, а також спеціальний ровик уздовж периметра, у якому колись кріпилося дерев’яне облицювання стін. За характером заповнення стало зрозуміло, що будівля загинула внаслідок пожежі – у ґрунті збереглися рештки обвугленої деревини від каркасних конструкцій.

Посуд, жорно та камінь

Найцікавіші знахідки зосереджувалися у північно-східному кутку споруди, безпосередньо на рівні підлоги. Там археологи виявили цілий глиняний горщик, усередині якого знаходилися уламки іншої посудини, а також великий камінь і кам’яне жорно, приставлене до стіни.

Обидва горщики мають характерну для XVIII століття форму – невисоке конічне горло, яйцеподібний корпус і бокову петлеподібну ручку. Посуд оздоблений мальованим орнаментом. За припущенням дослідників, менший горщик спочатку був вставлений у більший, однак під час руйнування споруди розбився і провалився всередину.

Жорно виготовлене з кристалічної гірської породи. Воно має круглу дископодібну форму діаметром близько 40 сантиметрів, із центральним отвором та хрестоподібними пазами на робочій поверхні. Поруч також знайдено обколоту брилу сірого кварциту без явних слідів використання.

Поповнення музейної експозиції

Наразі всі артефакти проходять камеральну обробку та науковий опис. Після завершення досліджень вони стануть частиною експозиції Черкаського міського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини. Паралельно готується офіційний звіт про результати археологічних робіт.

Читайте також: Як з’явилися Черкаси: що означає назва міста та як формувалася його історія