Таємниці Мартинівського скарбу: унікальна знахідка з Черкащини, що підкорила світ

Серед найвідоміших Археологічних знахідок Східної Європи особливе місце посідає Мартинівський скарб. Цій унікальній колекції срібних артефактів уже понад століття вдається втримувати увагу дослідників, істориків та шанувальників давнини з усього світу. Все тому, що вона яскраво засвідчує високу майстерність ювелірів і розкриває складні культурні зв’язки, що існували на українських землях в часи раннього Середньовіччя.

Історія знахідки: село Мартинівка Черкаська область

Щоб зрозуміти усі події, варто зазирнути на початок XX століття. У 1909 році в невеликому населеному пункті під назвою Мартинівка черкаська область (Канівський район) місцеві селяни під час господарських робіт випадково натрапили на захований у землі скарб. Артефакти знаходилися в залізній посудині й були добре збережені.

Загалом знайшли понад сотню вишуканих ювелірних срібних виробів. Науковий світ просто завмер від такого відкриття, воно стало справжньою сенсацією далеко за межами нашої Батьківщини. Усвідомлюючи важливість того, що таке Мартинівський скарб, вчені одразу розпочали його вивчення. Деякі предмети потрапили до приватних колекцій та музейних фондів України, а частину – вивезли за кордон.

Оцінюючи історико-географічний контекст, фахівці зазначають, що Мартинівський скарб місце розташування мав далеко не випадкове: поблизу річки Рось пролягали важливі торгівельні та культурні шляхи того часу, де перетиналися інтереси багатьох племен.

Таємничі фігурки та вишукане срібло: як виглядає Мартинівський скарб

Збірка вражає своєю різноманітністю, багатим декором та майстерністю виконання. Якщо детально розібрати, як виглядає Мартинівський скарб, потрібно розібратися, із чого він складається.

• Чотири антропоморфні фігурки чоловіків, що стали візитівкою артефакту.
• П’ять зооморфних фігурок тварин (зокрема гіпопотамів чи фантастичних хижаків).
• Шийні гривни, масивні браслети та пальчасті фібули.
• Деталі поясної гарнітури, срібні накладки та елементи кінської збруї.
• Срібні чаші, пояси та оригінальні сережки.

Найбільшу увагу науковців прикувала до себе срібна фігурка з Мартинівського скарбу, яка зображує чоловіка у так званій «вишиванці» з візерунком на грудях та складеними на стегнах руками. Вона має широкі плечі, стилізовані риси обличчя та широку вишиту сорочку чи каптан. Ряд дослідників вважають це зображення найдавнішим свідченням існування традиційного українського орнаментованого одягу.

Епоха та культурна приналежність: держава антів

Як прийнято в історичних колах, палкими суперечками обростають теми щодо походження скарбу та його датування. Сучасні дослідники чітко визначають час, яким датується Мартинівський скарб — це VI–VII століття нашої ери (VI–VII ст. н. е.). Цей період у східноєвропейській історії характеризується бурхливими міграційними процесами, формуванням ранньослов’янських племінних союзів та розквітом Пеньківської археологічної культури.

Згідно з більшістю історичних версій, предмети належать до матеріальної культури слов’янського племенного союзу антів. Саме в цей час формувалася так звана держава антів, яку описували візантійські історики Прокопій Кесарійський та Йордан. Анти славилися своїми військовими походами на Візантію та вмінням обробляти дорогоцінні метали.

Осмислення цих подій є важливою складовою теми анти історія України, оскільки антські племена вважаються безпосередніми предками східних слов’ян, які заклали фундамент для державотворення на території сучасної України.

Де зберігаються артефакти сьогодні?

На жаль, історичні події XX століття спричинили розпорошення унікальної колекції. Сьогодні предмети з Мартинівського скарбу розділені між кількома великими музейними установами.

Значна частина скарбу (включаючи відомі людські та зооморфні фігурки) знаходиться у Великобританії, в експозиції Британського музею в Лондоні. Інша вагома частина зібрання зберігається в Національному музеї історії України у Києві. Окремі елементи прикрас та поясної гарнітури потрапили до архівних фондів та музеїв інших країн.

Незважаючи на географічну віддаленість музейних експонатів, Мартинівський скарб залишається однією з найвидатніших та найяскравіших пам’яток ранньослов’янського мистецтва, яка продовжує надихати істориків і відкривати нові таємниці нашого минулого.

Раніше ми розповідали історію та спадщина села Легедзине на Черкащині.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm

У Черкаській області 12 вересня відбудеться фестиваль археологічної реконструкції «Трипільська культура 2026». Захід проведуть на території Державного історико-культурного заповідника «Трипільська культура» у Легедзине. Він пройде у форматі музейного фестивалю археологічної реконструкції та живої історії.

Про це інформують в управлінні культури та охорони культурної спадщини ОВА.

На відвідувачів очікує:

• авторська художня виставка Анастасії Шепети «Філософія глини»;
• монтаж дерев’яного каркасу трипільського житла (першого житла майбутнього музейного скансену);
• місіння глини та будівництво трипільського гончарного горну;
• коління кременю;
• виготовлення посуду з глини;
• виготовлення тканини на вертикальному верстаті;
• розтирання пшениці на зернотерці;
• виготовлення солі з ропи;
• приготування їжі на вогні;
• стрільба з лука;
• огляд музейної експозиції;
• огляд археологічних розкопок;
• збір донатів на ЗСУ.

Фестиваль триватиме з 11 до 18 години.

Нагадаємо, Віктор Ющенко і англійський лорд приїхали на археологічні розкопки у Черкаській області.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm