В Черкаській єпархії ПЦУ звинуватили священника з Кам’янки у наклепі

Промосковський священник з Кам’янки днями заявив, що 7 січня готується «рейдерське захоплення» храму в Кам’янці з боку представників ПЦУ. В обласній єпархії Православної церкви цю інформацію спростували.

«Клірики ПЦУ, які 3 місяці тому влаштували бійню в Архангело-Михайлівському кафедральному соборі УПЦ в Черкасах, планують черговий злочин проти християн. Цього разу ціллю рейдерів став Свято-Миколаївський храм УПЦ м. Кам’янка на Черкащині», –таку заяву розповсюдили прибічники московської церкви.

Відповідь Черкаської єпархії ПЦУ подаємо мовою оригіналу:

«Схоже на те, що у тих, хто сурмить без упину про гоніння на «канонічну» УПЦ московського патріархату, настала криза жанру. Тема «захоплення» Михайлівського собору у центрі Черкас вочевидь вичерпала себе. Людям з тверезим розумом не було великої потреби розібратися у тому, хто насправді спровокував штовханину як на подвір’ї собору, так і усередині, розрізнити очевидні факти від маніпуляції кадрами, вихопленими із загальної картини перебігу тих подій. Натомість розтлумачувати людям із засліпленим розумом, котрі вдають із себе страждальців за «канонічну» віру — все одне, що товкти воду у ступі.

Між іншим, вичерпано не лише тему «захоплення» красеню-храму, який тепер набув статусу гарнізонного, а й, так би мовити, супутні теми: про те, що туди, мовляв, ніхто не ходить, що туди буцімто заганяють за вказівками й розпорядженнями «згори», що там суцільна пустка і мерзота запустіння. Нинішнє життя Михайлівського собору — знову ж таки, не вигадане, не підтасоване, не підглянуте у шпарину — спростовує брехню, якою маніпулюють, щоби утримати під впливом УПЦ московського патріархату ту частину пастви, яка ще залишилася там. Усе відбувається із точністю до навпаки: і люди є, і богослужіння звершуються щодня, і голодних годують, і з дітьми працюють. І благодать Божа нікуди не поділася з цього собору: ніхто її з собою не прихопив, не розсував по кишенях, коли довелося таки визнати той факт, що найбільший новозбудований український храм припинив бути промосковським, а став дійсно українським. При цьому не трапилося нічого такого, на що чекали заздрісники і кликуші: ніхто з тих, хто перейшов із УПЦ МП до ПЦУ, раптово не вмер і навіть не перечепився на сходах чи на вулиці, жодна ікона не «заплакала», святі мощі не випарилися, а хрести не почорніли.

Відтак на тлі кризи жанру винахідникам брехні й побрехеньок про сучасне життя ПЦУ доводиться силуватися вигадувати щось новеньке, до того ж таке, що за своїм резонансом не поступалося б минулорічним подіям у Михайлівському соборі. І вигадали — щоправда, настільки незграбно, що, мабуть, навіть сліпий побачив, що ця чергова брехня пошита білими нитками.

Напередодні Різдва Христового (утім, ні: не Різдва, а «Рождества»), яке УПЦ МП відзначає за старим церковним календарем 7 січня, вирішили пальнути з усіх пропагандистських «гармат», приголомшивши анонсом карколомної події: «РЕЙДЕРИ ВІД ПЦУ ПЛАНУЮТЬ ШТУРМ ХРАМУ У СВЯТВЕЧІР. Клірики ПЦУ, які 3 місяці тому влаштували бійню в Архангело-Михайлівському кафедральному соборі УПЦ в Черкасах, планують черговий злочин проти християн.  Цього разу ціллю рейдерів став Свято-Миколаївський храм УПЦ м. Кам’янка на Черкащині».

Головним глашатаєм цієї топ-новини стала не якась там «баба Пріська» з базару неподалік церкви, а благочинний Кам’янського округу УПЦ МП, настоятель того самого Миколаївського храму протоієрей Георгій Пограничний. У своїй промові — на чиєсь замовлення чи з власної ласки — наразі невідомо, — він оприлюднив імена священників ПЦУ, які, в уяві «батюшки Георгія» мало у чому поступаються терористам Аль-Каїди. Серед цих імен, зокрема, пролунало ім’я військового капелана, штатного клірика Михайлівського гарнізонного собору панотця Володимира Рідного, котрий ні сном ні духом не здогадувався про те, що йому «напророкували» і яких собак на нього навішали.

Коли ж стало зрозуміло, що провокація із захопленням Миколаївського храму з тріском провалилася (у тамтешній інформації вжите інше слівце: «зірвалася»), то її кулуарні автори одразу почали викручуватися, мов шкідливі коти, посилаючись на анонімні «джерела», з яких буцімто надійшла інформація про це захоплення. Мовляв, «ми» тут ні до чого, проте «вони» — далі за текстом поширеної брехні. Тепер, судячи з усього, віддуватися доведеться «батюшці» Георгію. І віддуватися не лише за те, що він збурив парафіян «в ночь накануні Рождества», а й безпідставно звинуватив поважних священників ПЦУ у підготовці рейдерського захоплення храму із запланованими й очікуваними сценками, які б, як і під час подій у Михайлівському соборі Черкас, фіксувалися б на камери і в режимі online поширювалися усіма каналами інтернету для нової хвилі істерії проти ПЦУ.

Одначе нічого цього не сталося. Тепер, як кажуть в Одесі, час «відповідати за базар». Настоятель Миколаївського храму у м. Кам’янка має вищу юридичну освіту, і, як ніхто інший, повинен усвідомлювати наслідки своїх публічних заяв, передусім наслідки юридичні. Сподіваємося дізнатися від нього про деталі провокації, яка «зірвалася»: і про анонімні джерела, і про нібито вмовляння представників ПЦУ місцевої влади «підтримати штурм», і про те, яким чином і кого ПЦУ «використовують як підставну особу, коли фальсифікують документи на православні храми» та про інше, що стирчить ріжками з-під новин про цей «різдвяний» облом. «Батюшка» Георгій Пограничний у цій історії скидається на пішака, якого просто використали у чиїсь брудній грі. А от хто там є головними гравцями, головними фігурантами і «кінцевими бенефіціарами» цієї витівки  — цікаво було б дізнатися теж».

Черкаси.info, світлина з відкритих джерел