Троє братів стали на захист України: історія медика стрілецького батальйону з Черкащини

Олексію Поліщуку — 26. Він медик стрілецького батальйону поліції особливого призначення на псевдо Каскад. Військовий вириває життя з лап смерті там, де лік іде на секунди.

Його історію розповіли на сторінці ГУ НП Черкащини.

Олексій навчався у Тальнівському будівельно-економічному коледжі за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія». Проте з часом прийшло усвідомлення: він прагне більшого, ніж просто цивільна кар’єра. Олексій відчув поклик до служби в поліції та бажання бути корисним суспільству там, де це найважче.

Після проходження підготовки він став у ряди спецпризначенців. Коли ж почалося формування черкаського стрілецького батальйону, Олексій долучився до нього одним із перших. Це був свідомий вибір — стати на захист країни у вирішальний час.

«Я хотів бути там, де можу принести реальну користь. Для мене важливо знати: моя родина пишається моїм вибором, а я роблю справді правильну справу», — ділиться боєць.

Родина Поліщуків — справжній приклад незламності. Усі троє синів стали до лав захисників: один брат служить у ЗСУ, інший — у Нацгвардії. Саме цей родинний зв'язок і відчуття спільної відповідальності стали для Олексія найпотужнішою мотивацією. Обравши шлях бойового медика, «Каскад» пройшов ґрунтовну підготовку. Спочатку — навчання в Україні, згодом — вишкіл у Польщі під керівництвом досвідчених канадських інструкторів. Міжнародний досвід став тим фундаментом, який дозволяє йому впевнено діяти в умовах реального бою.

«Медицина на війні — це не лише підручники та протоколи. Це швидкість, крижаний спокій і здатність діяти під обстрілами, коли навколо хаос», — зазначає медик.

На фронті Олексій понад усе цінує справжнє побратимство. Для нього служба — це не просто робота чи виконання обов’язку, а щоденна персональна відповідальність за життя тих, хто стоїть поруч.

Удома на героя з нетерпінням чекають батьки та кохана Анастасія — майбутня вчителька молодших класів. Саме думки про рідних дають сили рухатися вперед.

«Понад усе я прагну миру. Але я впевнений: досвід, здобутий такою дорогою ціною, обов’язково стане потрібним у майбутньому», — підсумовує Олексій.

Нагадаємо, на Черкащині прихистили бабусю, яку врятував робот Третього армійського корпусу.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm