На Черкащині прихистили бабусю, яку врятував робот Третього армійського корпусу. Відео

Нещодавно Третій армійський корпус поділився відео порятунку бабусі на Донеччині. Жінка з останніх сила намагалася втекти від російських обстрілів. Антоніна Хоружа йшла дорогою, яка перебував під ворожим вогнем. Опиралася на дві палички… На допомогу старенькій приїхав наземний дрон.

Після евакуації пенсіонерка разом з родичами мешкає у Черкаській області. Їх пустили у будинок військовослужбовця, котрий має статус зниклого безвісти. Родичі пустили сім’ю тимчасово пожити і допомагають їм в усіх побутових потребах. Сусіди приносять їжу і дрова.

Третій армійський корпус продовжує опікуватися родиною і шукає для них житло з кращими умовами, бо пані Антоніні важко через зручності на вулиці.

77-річна жінка вперше за рік спала не в погребі. Вона попросила гарячого чаю і цукерку.

«Я хочу пожити ще хоча б місяць!» — каже вона.

Історія порятунку бабусі на Донеччині

В одному із дворів під Лиманом український безпілотник помітив рух. Селище було повністю зруйноване. На подвір’ї перебували Антоніна Максимівна, її син Володимир, невістка Лариса та їхній сусід. Евакуація з населеного пункту закінчилася ще минулого літа, однак тоді 77-річна жінка відмовилася покидати будинок, в якому прожила понад пів століття.

«Кидати її ми не змогли — мати, у нас би серце стало», — каже син жінки Володимир у коментарі ТСН.

Протягом зими люди майже не покидали підвалу. Їли лише макарони, збирали талу або дощову воду. Бачили, як гинуть їх сусіди.

Родина не могла вийти самостійно, адже росіяни прострілюють кожен метр. Як тільки настала нельотна для ворожих дронів погода, військові наказали: «Біжіть». Син з невісткою пішли за дроном-провідником, а Антоніна Максимівна з двома ціпками почала відставати.

«Я стала падати, стала карабкаться — страшне. Лізла і навкарачки, і Богу молилася: поможи мені, Боже, я хочу вижити і хочу ще пожити хоча б місяць», — каже Антоніна Хоружа.

Пілоти 3-го армійського корпусу (60-та ОМБр) побачили через камеру, як жінка падає. Було ухвалено рішення відправити за нею НРК. Бійці навіть написали на ковриках: «Бабусю, сідайте», хоча пані Антоніна напис не побачила через поганий зір. Вона сіла в «тєлежку», бо сил іти більше не було.

«Коли НРК до неї під’їжджав, було видно, що вона робить останні кроки, у неї задишка і вона далі не пройшла б», — каже «Сайко», заступник командира роти наземних систем «Cerberus» 60-ї ОМБР.

Робот дві години віз бабусю вщент розбитою обстрілами дорогою.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm