Синоптики розповіли, коли жовтень на Черкащині був найтеплішим і найхолоднішим

Черкаський обласний гідрометцентр розповів, які максимальні та мінімальні показники температури фіксували в регіоні та коли це було.

Історія метеорологічних спостережень показує, що в одні роки область може отримати порцію майже літнього тепла — як 1991, 1999 та 2024 роках, коли середньодобові температури першої декади місяця сягали 14-16º. В інші роки осінь уже здатна нагадати про себе різкими змінами погоди. Так, у 1979 році середньодобова температура на початку місяця становила лише 4,5º тепла, що на 4-6º нижче кліматичної норми.

«Зазвичай в кінці першої декади жовтня середньодобова температура на Черкащині опускається нижче 10º тепла, що свідчить про перехід до стійкішого осіннього режиму та завершення вегетації теплолюбних рослин. Проте календар і реальна погода – не одне й те саме», - наголошують синоптики.

Завтра, 9 жовтня, Черкащина продовжить перебувати в теплому секторі циклону «Felicia». У другій половині дня з північного заходу на південний схід територію області перетинатиме холодний атмосферний фронт, який проявиться короткочасними невеликими дощами, локальними грозами та місцями поривами вітру до небезпечним 15-20 м/с.

Надходження субтропічного повітря в передфронтальній зоні підтримає нічну температуру на рівні 8-13º тепла, а вдень повітря встигне прогрітися до 18-23º.

У суботу, 10 жовтня, після проходження фронтального розділу Черкащина опиниться під впливом західної периферії антициклону. Переважатиме сонячна, маловітряна та по-осінньому тепла погода. Температурний фон: вночі 4-9º тепла, вдень 14-19º.

Раніше ми розповідали, де на Черкащині вже знаходять білі гриби: актуальні місця.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm

Дивовижна таємниця давньої Європи прихована у самому серці України, серед мальовничих пагорбів Черкащини. Аби усвідомити, що вона встигла побачити, варто зрозуміти, що пам’ятка з’явилася задовго до єгипетських пірамід. Вона також випередила в часу шумерські міста-держави. Йдеться про Тальянки трипільське поселення, якому вдалося докорінно змінити уявлення про те, як в період енеоліту розвивалася людська цивілізація.

Історія та сучасність: село Тальянки на карті археології

Сьогодні село Тальянки належить до Звенигородського району, раніше він був Тальнівським. Ступаючи на цю землю, туристи намагаються уявити, чому так цінує село Тальянки Черкаська область. Його поля приховують культурний шар поселення, яке у IV тисячолітті до нашої ери було найбільшим населеним пунктом на континенті.

Сучасне село Тальянки має багату історію. Проте всі не дізнався би про нього, якби не археологи. Вчені, досліджуючи Тальянки Черкаська область, побачили, що під шаром чорнозему знаходиться об’єкт великого розміру. Те, що виявили після аерофотозйомки та магнітометричної зйомки, уразило всіх. З’ясували, що поля навколо населеного пункту, колись були гігантською впорядкованою забудовою. Площу оцінюють понад 450 гектарів.

У 1970 році археолог Володимир Круцик розпочав перші активні дослідження. Завдяки розкопкам, які тривають і досі, науковці переконалися, що поселення біля села Тальянки – унікальний феномен та належить до трипільсько-кукутенської спільноти. А це означає, що вік датується 3800–3500 роками до нашої ери.

Феномен трипільської культури та гігантизм Тальянок

Трипільська культура — це одна з найяскравіших землеробських культур мідного віку (енеоліту). Її носії розселилися на величезній території від Карпат до Дніпра. Для цієї цивілізації були характерними високий рівень розвитку землеробства, скотарства, ремесел і, перш за все, виняткова за майстерністю та естетикою кераміка.

Трипільці жили в гармонії з довкіллям, але водночас створювали складні соціальні структури. Коли вчені зафіксували найбільше трипільське поселення біля села Тальянки, це викликало палкі дискусії. Адже трипільські протоміста за своєю чисельністю населення перевершували будь-які тогочасні поселення Європи.

За оцінками археологів, трипільське поселення Тальянки народилося не випадково: воно стало результатом концентрованого об'єднання багатьох родів та громад. Тут одночасно зводилося від 1500 до 2700 житлових і господарських споруд. Населення мегаполісу могло становити від 6 до 15 тисяч осіб, що на ті часи було колосальною цифрою.

Планування, яке демонструє поселення Тальянки, вражає своєю чіткою організацією. Будинки зводилися колами або еліпсами навколо центральної відкритої площі. Таке радіально-концентричне планування виконувало як оборонну функцію, так і соціальну — площа слугувала місцем загальних зборів, свят та ритуалів. Широкі вулиці між рядами хат дозволяли вільно пересуватися худобі та мешканцям.

Археологічні знахідки на Черкащині

Розкопки, які регулярно проходять там, де розташоване трипільське поселення Тальянки, подарували музеям України та світу тисячі безцінних артефактів.

Особливе місце серед знахідок посідають залишки самих жител. Трипільці будували капітальні, переважно двоповерхові будинки — так звані «площадки». Як вони це робили? Використовували дерев’яний каркас, які ретельно покривали глиною, перед тим замішаною із соломою. На першому поверсі або стояв господарський вжиток, або був загін для худоби. Другий поверх був тогочасною «спальнею»: глиняні затишні лежаки і печі.

• Під час дослідження об'єкту Тальянки трипілля науковці зібрали багату колекцію кераміки.
• Серед столового і ритуального посуду: високі стрункі амфори, глечики, кубки, фруктовниці, прикрашені складним монохромним та біхромним орнаментом (червоною, білою та чорною фарбами).
• Фігурки: глиняні статуетки жінок, що символізували родючість, Матір-Землю та жіноче божество, а також фігурки биків, овець та домашніх птахів.
• Логічними були знаряддя праці, зокрема мідні сокири, шила, кременеві вкладиші для серпів, зернотерки з міцного граніту, ткацькі пряслиця.

Цікавим аспектом трипільського життя була традиція спалення своїх поселень. Кожні 50–80 років, коли виснажувалися навколишні землі та ліси, мешканці залишали свої домівки, підпалювали їх під час спеціального ритуалу та переходили на нове місце. Саме завдяки цьому обпалені глиняні конструкції жител чудово збереглися до нашого часу під товщею ґрунту.

Значення пам'ятки трипільської культури

Сьогодні у селі Тальянки трипільське поселення залишається об'єктом постійної уваги міжнародного наукового співтовариства. Для збереження цієї та сусідніх унікальних пам'яток створили Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура», центром якого стало село Легедзине.

Археологічна спадщина, яку демонструє село Тальянки черкаська область, краще за будь-які усні аргументи, показує, що давньоєвропейська цивілізація формувалася саме на українських землях. Цінний сам феномен протоміст, адже вони мали надзвичайний рівень самоорганізації. Розвивали ремесла і духовну культуру землеробів.

Вивчення пам'ятки Тальянки черкаська область не зупиняється навіть під час повномасштабного вторгнення. Кожна нова експедиція привідкриває досі невідомі сторінки минувшини нашого краю. Повертає до глибокого коріння, багатої спадщини та неймовірної майстерності людей, які ходили нашими землями тисячі років тому.

Нагадаємо, величезні широкі кістки виявили археологи на Черкащині.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm