Розкопки цвинтаря зруйнували російську версію походження Черкас

Малюта Вероніка

Головний редактор

Антропологи довели відсутність «кавказького сліду» в походженні Черкас.

Черкаський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини поділився результатами досліджень цвинтаря 17–18 ст., що відносився до старої Свято-Троїцької церкви. Фахівці зазначають, що аналіз знайдених там черепів робить відкриття у питанні походження назви міста Черкаси. Зокрема, руйнує російську версію про так званий кавказький слід. Загалом на території виявили 186 поховань черкасців ранньомодерної доби.

«Дослідження кісток фахівцями-антропологами дає нам уявлення про фізичний вигляд, тривалість життя, хвороби тощо. А ось краніологія черепів (їх пропорції, особливості) надає можливість провести порівняльний аналіз із серіями з інших територій та інших періодів. Завдяки фіксації споріднених краніологічних ознак можливими стають реконструкції етнокультурних і міграційних процесів у давнину.

В нашому випадку це особливо актуально для доведення/спростування кавказького «сліду» в походженні та ранній історії Черкас. Століттями російська імперська історіографія, а за ними й радянська, нав’язували нам «черкеську» версію походження Черкас, засновану на сумнівній схожості екзоніму «черкеси» та топоніму «Черкаси». Ця сама теорія в інтерпретації містифікаторів Татіщєва та Болтіна стала підставою для святкування 700-річчя міста у 1986 р», - зазначають музейники.

Днями світ побачила наукова стаття, присвячена аналізу антропологічного матеріалу (серії черепів) з розкопок цвинтаря 17–18 ст. старої Свято-Троїцької церкви в місті Черкаси –

Висновки антропологів щодо аналізу черепів, знайдених черкаською експедицією у 2022-2023 роках:

«Морфологічно серія з Черкас є дуже далекою від мешканців Кавказу, починаючи від римської доби до раньомодерного часу. Антропологія Кавказу досліджена непогано, регіон представлений значною кількістю серій, що позиціонує різні культурні та етнічні групи. З огляду на відсутність морфологічних аналогій між черкасцями й населенням Кавказу, вдаватися до статистичного аналізу не було особливого сенсу. Однак статистичний аналіз із залученням черкаської групи й серій кавказького регіону (від римської доби до раньомодернового часу) ми провели але, цей розгляд зайвий раз підтвердив відсутність між ними морфологічної та статистичної близькості. Вдатися до цього варіанту аналізу нас змусило те, що походження назви Черкаси окремі дослідники пов’язують з Кавказом, також існують писемні згадки про перебування черкесів на цих землях, хоча висловлювалися ще й інші версії походження цього топоніма».

Антропологи довели відсутність «кавказького сліду» в походженні Черкас