Понад 200 фрагментів фресок: науковці обстежили залишки Зарубського монастиря, який руйнується Канівським водосховищем

На Трахтемирівському півострові завершили археологічну експедицію досліджень Зарубського монастиря XI–XIII ст. Науковці працювали на місцевості, щоб визначити сучасний стан архітектурних решток монастирського комплексу, створити їх детальний план та 3D-модель, а також оновити картографічну інформацію про пам'ятку.

«Це завдання є особливо важливим, оскільки всі архівні матеріали та артефакти попередніх досліджень нині перебувають у Москві. Крім того, пам'ятка розташована на березі Канівського водосховища, де абразійні процеси та складна геологічна будова схилів постійно змінюють її стан», - пояснили на сторінці Черкаського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини.

На території Великого храму відкрито фундамент північно-східного стовпа, стіни та апсиди, а також фундамент південно-західного кута споруди, що дозволило суттєво уточнити її планувальну структуру. На території Малого храму зафіксовано фундаментні рови та недосліджений культурний шар, пов'язаний із розбиранням храму.

Науковці зазначають, що важливі результати отримано під час дослідження берегового розрізу. Встановлено існування двох похованих горизонтів, перекритих селевими відкладами. Один із них попередньо датується XII ст. Його вдалося дослідити як у природному розрізі, так і окремим зондажем, що дало можливість отримати будівельний матеріал та індивідуальні знахідки, імовірно пов'язані з етапом спорудження Малого храму у ХІІ ст. Камеральне опрацювання матеріалів дозволить уточнити датування цього горизонту.

Для визначення меж поширення селевих потоків та похованих поверхонь проведено геологічне буріння до глибини 6,5 м, що дало змогу значно краще зрозуміти геологічну будову пам'ятки та окреслити перспективні ділянки майбутніх досліджень.

До експедиції долучилися фахівці-реставратори Мар'яна Каплінська, завідувачка кафедри архітектури та реставрації Інституту архітектури та дизайну Національного університету «Львівська політехніка», та Ігор Бокало, які відібрали зразки будівельних розчинів для лабораторного аналізу. Отримані результати дозволять порівняти розчини з різних частин монастирського комплексу та надати науково обґрунтовані рекомендації щодо подальшої консервації архітектурних решток.

Під час розкопок виявили фрески

Окремим напрямком стала промивка відвалів розкопок Михайла Каргера, що нині інтенсивно руйнуються хвилями Канівського водосховища. У результаті виявлено понад 200 фрагментів фрескового живопису. Серед них є фрагменти з графіті, літерами та елементами зображень. Також зібрано значну кількість плінфи, пірофілітового сланцю, будівельних розчинів, інших архітектурних деталей та антропологічного матеріалу. Особливо цікавою індивідуальною знахідкою став фрагмент хороса, виявлений у воді, що ще раз підтверджує втрату значної частини пам'ятки внаслідок створення Канівського водосховища.

Отриману колекцію після її наукового опрацювання буде передано до музею для створення тематичної експозиції, присвяченої Зарубському монастирю.

Після завершення досліджень відкриті архітектурні рештки були законсервовані шляхом укриття геотекстилем. Ці роботи виконано для їхнього захисту від атмосферного впливу та подальшого руйнування до наступного етапу досліджень.

«Попри складні польові умови, експедиція успішно виконала поставлені завдання та отримала результати, які суттєво доповнюють сучасні знання про Зарубський монастир і стан його збереженості. Зібрані матеріали стануть основою для подальших наукових досліджень, розроблення заходів із консервації пам'ятки та планування наступних польових сезонів», - йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, розкопки цвинтаря зруйнували російську версію походження Черкас.

Читайте також:

Археологи знайшли у Холодному Яру кераміку, зброю та інші стародавні артефакти

Віктор Ющенко і англійський лорд приїхали на археологічні розкопки у Черкаській області

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm