+31
17 серп. 2026 11:52
Уманська міська рада 17 серпня повідомила про смерть Петра Бебешка - Почесного громадянина міста Умані, лікаря-педіатра, педагога та багаторічного директора Уманського медичного коледжу.
У мерії зазначають, що Петро Степанович народився у 1944 році. У 1981 році очолив Уманський медичний коледж, якому присвятив значну частину свого професійного життя.
Під його керівництвом навчальний заклад розвивався та впроваджував сучасні підходи до підготовки медичних працівників.
За багаторічну сумлінну працю, вагомий внесок у розвиток медичної освіти та охорони здоров’я, активну участь у громадському житті міста Петро Степанович був відзначений численними нагородами та почесними грамотами.
У 2011 році рішенням Уманської міської ради йому було присвоєно звання «Почесний громадянин м. Умань».
Петро Степанович залишив по собі добру пам’ять, вагомий професійний доробок та внесок у розвиток Умані й медичної освіти.
Нагадаємо, вшанували пам’ять спецпризначенців «Чорної ласки» на Черкащині.
Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm
17 серп. 2026 11:28
У Тальному 17 серпня провели в останній земний шлях Василя Демчука. Життя 30-річного військовослужбовця обірвалося на Курщині. Під час прощання поруч з труною захисника стояло гільце – так називають весільне дерево, яке несуть на похороні під час поховального обряду неодруженої молодої людини. Його несуть під час процесії з дому на цвинтар, коли тіло та домовину супроводжують до місця спочинку.
«Василь був ще зовсім молодим. Не встиг створити сім’ю, не встиг здійснити свої мрії, прожити своє життя, яке тільки починалося.
І сьогодні біля його домовини особливо боляче бачити весільне кільце та коровай. Те, що мало стати символом щасливого дня, сьогодні лежить поруч із ним як символ життя, якого він так і не встиг прожити», - зазначали у мерії.
Василь Демчук народився у селищі Єрки. Дитинство його минало у багатодітній родині.
У житті не боявся жодної роботи. Працював різноробочим, працював у різних сферах, шукав свій шлях, набував професійного і життєвого досвіду.
У 2014 році приїхав до сестри Тетяни в село Романівка Тальнівської громади. Тут і залишився жити разом із сестрою та мамою.
10 листопада 2024 року чоловіка призвали на військову службу за мобілізацією Четвертим відділом Звенигородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Черкаської області. Він став стрільцем-снайпером 3-го аеромобільного відділення, 2-го аеромобільного взводу, 2-ї аеромобільної роти аеромобільного батальйону.
Позивний Каспер став його військовим ім’ям, під яким його знали побратими.
Василь мріяв про перемогу. Мріяв про мир.
1 березня 2025 року під час виконання бойового завдання Василь загинув внаслідок удару FPV- дрона противника. Це сталося на території Курської області, у Суджанському районі, неподалік населеного пункту Мала Локня.
Василь довгий час залишався зниклим безвісти. Лише 10 серпня 2026 року родина отримала сповіщення про загибель.
Нагадаємо, вшанували пам’ять спецпризначенців «Чорної ласки» на Черкащині.
Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm
