6 серп. 2026 17:54

На Черкащині досі стоїть Палац Лопухіних, який вважають унікальним об’єктом, що поєднав у собі неоготику, класицизм та східні архітектурні мотиви. Маєток у Корсуні-Шевченківському своєю гармонією з навколишньою природою, витонченими лініями фасадів та багатим історичним минулим.
Замок Лопухіних, який приваблює мандрівників, стоїть у місті Корсунь-Шевченківський Черкаської області. Палацовий комплекс знаходиться орієнтовно за 140 кілометрів від столиці та за 70 кілометрів від обласного центру.
Садиба розташована на трьох островах гранітного каньйону річки Рось, головним із яких є острів Шовковичний. Аби дістатися до резиденції, відвідувачі проходять крізь монументальну в'їзну браму, що нагадує середньовічну фортецю з вежами. До міста курсують рейсові автобуси і потяги.
1782 рік вважається початком створення резиденції. Засновником садиби був князь Станіслав Понятовський — племінник останнього короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського.
Гранітні скелі Корсуня припали до душі князеві для будівництва своєї літньої резиденції. Першим архітектором, який розробив проект дерев'яно-мурованого палацу в стилі неоготики, був Жан-Анрі Мюнц. Пізніше до розбудови долучився шотландський архітектор Якуб Ліндсей. Саме тоді мальовничі береги Росі отримали розкішний англійський пейзажний парк.
У 1799 році Корсунське староство стало власністю російського імператора Павла I, який вирішив подарувати його генералу від інфантерії Петру Лопухіну. Цей період характеризуються масштабною перебудовою.
Палацовому ансамблю на Черкащині вдалося пережити буремні роки Другої світової війни. У далекому 1944 році саме в його стінах розміщувався штаб командування радянських військ під час Корсунь-Шевченківської наступальної операції.

У другій половині ХІХ ст. палацовий ансамбль був одним з найбагатших в Європі. До нього входять такі елементи.
Корсунський палац вважається однією з перших споруд у стилі романтизму та неоготики на території Східної Європи.

Має Палац Лопухіних Корсунь, який активно приймає відвідувачів, адже входить до складу Корсунь-Шевченківського державного історико-культурного заповідника. Головна будівля – розповідає про події Корсунь-Шевченківської битви 1944 року. Зібрали унікальні зразки зброї, військової техніки, обмундирування, архівні документи та особисті речі учасників боїв. У сусідніх корпусах та флігелях розміщені художня галерея, експозиція з історії краю від найдавніших часів до сьогодення, а також музей історії осередку гончарства.
Заповідник працює щодня, а музейні експозиції відкриті для відвідувачів з вівторка по неділю. Для відвідування музеїв необхідно придбати вхідний квиток у касі. Можна замовити екскурсійний супровід, але заздалегідь. Тоді краєзнавці проведуть вас залами палацу та розкажуть про всі архітектурні деталі і навіть легенди.
Як правило, легенди про замки завжди пов’язані з трагічними подіями через кохання. Цей випадок не став винятком. Найвідоміший переказ говорить про те, як князь Станіслав Понятовський закохався у місцеву дівчину-кріпачку, яка походила із козацького року. Кажуть, саме для побачень з нею він розпорядився збудувати підземні ходи, які нібито тягнуться під гранітними скелями та річкою Рось. Місцеві жителі переконані, що такі підземелля дійсно існують та збереглися до нині. А коли тумани накривають береги річки, можна розгледіти силует дівчини, яка чекає на свого князя.
Цікаво, що у різний час садибу відвідували видатні постаті, зокрема Тарас Шевченко, який малював тутешні пейзажі.
Читайте також
Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm