+21
10 лип. 2026 13:35
Звенигородський замок у Черкаській області – назавжди втрачена українська пам’ятка. Хоча фізично споруда не збереглася до наших днів, однак залишилася її історія та легенди. Місцеві перекази та археологічні дані свідчать, що у Звенигородці замок існував ще за часів Київської Русі. Розташовувався він приблизно за три кілометри від сучасного центру міста. У XIII столітті форпост знищили війська монголо-татар.
Історія замку у Звенигородці
Історія повертає нас до кінця XIV століття, коли з’явилася перша письмова згадка про фортецю на Гнилому Тікичі. У 1394 році замок уперше згадується в літописних джерелах — у цей період Великий князь Литовський Вітовт розбудовував південні оборонні рубежі для захисту від Золотої Орди та призначив удільним князем Київщини Скиргайла. Саме за часів литовського панування фортифікацію було суттєво модернізовано. Протягом наступних століть укріплення неодноразово зазнавало руйнувань і відновлень:
Останній великий етап модернізації відбувся у 1765 році, коли на тлі гайдамацького руху польський уряд наказав капітально перебудувати та посилити фортецю.
Архітектурні особливості фортеці
Як саме була влаштована оборонна система Звенигородського замку Черкаської області, вдалося з’ясувати із описів та ілюстрацій.
- Периметр замкового подвір'я був обнесений потужною стіною з вертикально вкопаних і загострених дубових колод, скріплених поперечними балками.
- Підступи до дерев'яних стін захищав глибокий сухий рів, який перед штурмом ускладнював підхід таранних споруд та піхоти.
- На кутах фортеці височіли кількаповерхові вежі, пристосовані для ведення рушничного та гарматного вогню.
- Всередині периметра містилися казарми для гарнізону, будинок старости, пороховий льох, арсенал та глибокий колодязь для забезпечення водою під час облог.
Оборонний комплекс використовував круті схили річки Гнилий Тікич та прилеглих пагорбів, що створювало природну перешкоду з південного та східного боків.
Знищення фортеці у Звенигородці
Сьогодні Звенигородський замок у Черкаській області перебуває в статусі повністю втраченої архітектурної пам'ятки. Не вдасться побачити жодного наземного елемента (стіни чи вежі). Численні штурми призвели до того, що дерев’яні частини твердині згоріли вщент. Протягом XIX–XX століть місцеві жителі розібрали цегляні фундаменти. Цеглу використовували для зведення власних будинків чи господарських приміщень.
Офіційний герб Звенигородки має зображення срібної кам'яної зубчастої стіни з трьома баштами та золотими відчиненими воротами, що символізує неприступний прикордонний форпост.
Легенда про замок у Звенигородці
Кажуть, що назва замку і міста походить від гігантського дзвону, що був установлений на головній вежі первісної фортеці на горі біля Гудзівки. Коли наближалася татарська орда, вартові починали бити на сполох. Звук відбивався від пагорбів, гора буквально «звеніла», попереджаючи всю округу про небезпеку. Від виразу «Звени-гора» утворилася назва Звенигород.
Протягом XVIII століття замок став головною мішенню для українських повстанців. Відомий гайдамацький ватажок Гнат Голий двічі — у 1737 та 1743 роках — успішно брав штурмом фортецю, визволяючи селян та знищуючи польський гарнізон. Саме після цих нападів поляки панічно кинулися укріплювати споруду дубовим острогом.
Під час масштабного повстання 1768 року Звенигородський замок опинився у вирі подій Коліївщини. Повсталі козаки та селяни під керівництвом Максима Залізняка та Івана Гонти штурмували укріплення, перетворивши його на один із центрів національно-визвольного руху в регіоні.
Читайте також:
- На Черкащині занепадає палац Даховських: історія замку, який приховували у радянський час
- Цікаві факти про замки Черкащини: історія, архітектура і легенди
- Французький шик на Черкащині: таємниці та велич палацу графа Шувалова в Тальному
- «Білий лотос» у Черкасах: таємниці найбільшого буддистського храму Східної Європи
Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm
