Чигиринська фортеця: історія, розквіт і трагічна загибель гетьманської цитаделі

Чигиринський замок розташований на Черкащині у колишній цитаделі гетьманської столиці – Чигирині. Збудували його в часи Хмельниччини і Руїни, у XVI столітті, як частину оборонної смуги укріплень Київського староства з півдня.

Історія виникнення замку у Чигирині

Фортеця Чигирин виникла на місці, де раніше існувало стародавнє городище. Фундатором став черкаський староста Олександр Вишневецький, отримавши привілей від польського короля Зигмунта III Вази від травня 1589 року. Тому Кам’яна гора стала ідеальним місцем для будівництва. Вона здіймалася над болотистою рівниною у заплаві річки Тясмин. З точки зору стратегії, була найвигіднішою позицією.

Чигиринська фортеця на фото того періоду, точніше на ілюстраціях, мала дерев'яну оборонну огорожу та три дерев'яні башти. Одна із башт  була надбрамною. Для огорожі використовували стовбури із дуба. Земляні укріплення бастіонного типу з’явилися у 1660-х роках. Вони були трикутними, що найкраще співпадало з обрисами гори.

Богдан Хмельницький став власником Чигиринського замку у 1648 році. Історичні дані свідчать, що сама гетьманська резиденція розташовувалася не у стінах пам’ятки, а в самому місті. Замок не відставав від сучасних на той час вимог європейської фортифікації і постійно модернізувався. У період Петра Дорошенка палац став головним укріпленим пунктом. Дотримуючись староіталійської системи, вали та бастіони обклали камінням. До сьогодні вцілів лише один із бастіонів. Його відреставрувати.

1674 року почалися московські Чигиринські походи проти Петра Дорошенка та його турецьких союзників. До кінця весни лише Чигирин із кількома навколишніми селами лишався під владою гетьмана. Московський воєвода Григорій Ромодановський та гетьман Лівобережної України Іван Самойлович взяли в облогу замок в червні того ж року.

Османський візир Кара-Мустафа прийшов на підмогу Петру Дорошенку. Це спонукало росіян відступити до лівого берега Дніпра. Як наслідок, під владу Дорошенка повернулася Правобережна Україна, а восени туди вступило польське військо. У вересні 1676 року Чигирин був знову взятий росіянами в облогу. Після короткого бою 19 вересня Дорошенко склав з себе обов'язки гетьмана. Після цього місто перестало бути столицею, а в стінах замку розгорнувся московський гарнізон.

Чигиринська фортеця 1678: занепад і знищення

Османська облога влітку 1677 року залишила суттєві пошкодження на палаці. Це було події, під час яких 5 тисяч українських козаків та 24 тисячі московських стрільців оборонялися від 120-тисячної армії. Після підходу допомоги війська Ромодановського та гетьмана Самойловича турки були змушені відступити. Чигиринська фортеця 1678 року при зустріла масштабні плани турків, які хотіли захопити Чигирин, Черкаси і дістатися Києва. Нова облога пам’ятки розпочалася 8 липня.

Архівні дані свідчать, що цар видав Ромодановському секретний указ, яким розпоряджався знищити укріплення, якщо оборона стане занадто складною. У ніч на 10 серпня, з огляду на явне небажання московських воєначальників боронити Чигирин (а відтак і неможливість утримати замок супроти 200-тисячного турецького війська), Патрік Ґордон вивів із замку гарнізон та підірвав пороховий погріб та гармати. Цим вибухом Чигиринський замок був зруйнований і вже ніколи не відновлювався. Саме місто було спустошеним, воно втратило своє політичне та стратегічне значення.

Однак дрібні підприємці зуміли завдати найбільшої шкоди решткам Чигиринського замку. Протягом XIX століття на Кам'яній горі працювало виробництво млинових жорен з місцевого пісковику. Вироби продавали на території всієї Наддніпрянщини. Як наслідок – вся західна частина території зникла, оскільки діяльність кар’єру понизила гору аж на декілька метрів.

Архітектура Чигиринського замку

Має сучасний Чигирин замок, автентичних зображень якого залишилося не так багато – лише чотири. Зокрема, два топографічних плани відомого шотландського інженера на московській службі Патріка Ґордона. Йдеться по малюнок і літописі 1678 року.

• Бастіонна фортеця з поєднанням кам’яних та дерево-земляних укріплень.
• Головна оборонна споруда. Має форму неправильного п'ятикутника. Товщина стін сягає 5 метрів, що дозволяло витримувати прямі влучання гарматних ядер.
• Система високих земляних насипів, що оточували замок по периметру Богданової гори, створюючи додатковий бар'єр для піхоти.
• Бастіон оснащений триярусною системою вогню: нижні яруси для піхоти (мушкетів), верхні — для важкої артилерії (гармат).
• Потужна дерев’яна конструкція з підйомним мостом та надбрамною вежею для спостереження.
• Розгалужена мережа глибоких підвалів, що використовувалися як склади пороху (зелейні магазейни) та провіанту.
• Фортеця була розділена на дві частини: "Верхній" (цитадель на горі) та "Нижній" (прирічкова частина міста з резиденцією гетьмана).

Цікавим фактом є використання дерев’яних зрубів, заповнених землею та камінням, які були дешевшими у будівництві за камінь, але краще поглинали енергію ударів гарматних ядер.

Сучасний стан палацу

Досить мало залишилося сьогодні від величної будівлі. Найважливішим архітектурним об’єктом є бастіон Дорошенка. Його реконструювали, аби відвідувачі могли краще уявити потужність козацьких укріплень. Всередині часто проводяться виставки, а зі стін відкривається панорама на весь Чигирин.

Величезна статуя гетьмана залишається головним візуальним орієнтиром. Стан пам'ятника та навколишньої площі підтримується в належному порядку.

Читайте також:

• На Черкащині занепадає палац Даховських: історія замку, який приховували у радянський час
• Легенди Черкащини: найцікавіші легенди Черкас та області
• Уманський дендропарк Софіївка: історія кохання та цікаві локації
• Скільки міст на Черкащині: туристичні міста Черкаської області
• «Білий лотос» у Черкасах: таємниці найбільшого буддистського храму Східної Європи

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm