«Черкащина більше схожа на Херсонщину» – головний синоптик області заявив про серйозні зміни клімату

В Україні через посуху безповоротно зникло понад 10 тисяч малих річок, спостерігається глибоке маловоддя. Найкритичніша ситуація на Дністрі і Тисі, де рівні опустилися нижче історичних мінімумів. У Черкаській області на окремих ділянках річки Серебрянка утримується пересихання русла, на річці Супій рівень води зараз є одним із найнижчих за весь період спостережень, а на річці Рось витрати води знизилися нижче екологічних значень.

Про це 11 вересня розповів директор Черкаського обласного центру гідрометеорології Віталій Постригань.

За його словами, розрахунки свідчать, що маловоддя та процеси обміління будуть посилюватися. Однією з причин є зміна клімату: збільшилася кількість зливових дощів, які випадають на розпечену землю, тому більше випаровування і менше зволоження ґрунту.

«Все частіше місячна норма опадів випадає за лічені дні чи навіть години, а потім ПРИРОДА «вимикає кран» на тижні та навіть місяці. Блокуючі антициклони і теплові куполи роблять свій негативний вклад у збільшення тривалості та інтенсивності засух», - заначив фахівець.

Він пояснює, що глобальне потепління триває і середня температура в Україні зростає швидше за середньоєвропейські показники. Через континентальний клімат висушування відчувається гостріше. Степова та Лісостепова зони поступово зміщуються на північ – південні регіони переходять у сухі субтропіки за характером клімату та кількістю опадів.

«І вже Черкащина більше схожа на Херсонщину – тут теж достигають такі ж смачні кавуни», - каже Постригань.

Висока температура пришвидшує випаровування води з ґрунту. Лише за останні 30 років середня температура літа зросла аж на 1,5°, а зими потеплішали на 1,4°. Практично вдвічі збільшилася кількість спекотних днів: було 11, стало 21.

Гідрометеорологічна служба проводить регулярні визначення глибини залягання ґрунтових вод. За 60-річний період чітко прослідковується тенденція до зниження дзеркала води в криницях. Так, лише за останні десять років рівні утримуються нижче норми на метеорологічній станції Жашків на 1 м, Звенигородка – на 2 м. Навіть після років забезпечених опадами ситуація кардинально не покращувалася.

«І не врятувала ситуацію минулорічна сніжна зима. Корективи внесли значні коливання температури - від відлиг до різких похолодань, а з ними добряче мерзлий ґрунт на частині площ з льодовою кіркою на поверхні. Тому, замість насичення ґрунту тало-дощовими водами навесні, вони стікали в понижені форми рельєфу. Темпи зниження рівня ґрунтових вод прискорилися за останні 30 років наших спостережень, а це вже загрозлива тенденція», - пише Постригань.

Позбавила ґрунт здатність утримувати воду людська діяльність з руслами річок, розорюванням заплав та інші втручання в екосистему більш відчутно впливають на водність річок і низькі рівні ґрунтових вод.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm

Річки Черкащини відіграють особливе місце в географічному та культурному коді області посідають Водні артерії мають густу розгалужену сітку, що належить до басейнів двох найбільших річок країни — Дніпра та Південного Бугу.

Річки Черкаської області — це не просто гідрологічні об'єкти, вони вирізняються своїм характером, природньої красою та легендами.

Найбільші річки Черкаської області: величні водні артерії

Дніпро – головна водна перлина всього регіону. Однак не лише ним славиться область. На карті можна побачити чимало інших великих та середніх рік, які створюють унікальні мікрокліматичні умови та є улюбленими місцями для відпочинку й риболовлі. Великі річки здебільшого характеризуюся спокійною течією, але в місцях виходу корінних порід Українського кристалічного щита вони здатні утворювати дивовижні скелясті каньйони та пороги.

• Дніпро — головна річка України, яка ділить Черкащину на Правобережжя та Лівобережжя. У межах області на ній створено гігантське Кременчуцьке водосховище та частину Канівського водосховища. Це потужна транспортна та енергетична жила.
• Рось — права притока Дніпра, що протікає через північно-західну частину області, зокрема через Корсунь-Шевченківський район. Відома своїми гранітними берегами, скелястими островами та порогами, які створюють неймовірні краєвиди.
• Тясмин — унікальна права притока Дніпра, яка робить дивовижну петлю, практично повертаючись до свого витоку. Вона протікає через Кам'янку, Смілу та Чигирин, утворюючи місцями глибокі мальовничі каньйони в гранітних скелях.
• Гірський Тікич — річка, що належить до басейну Південного Бугу. Вона знаменита своїм унікальним Буцьким каньйоном, який часто називають «маленькою Швейцарією» за його фьордоподібні пейзажі та стрімкі скелі.
• Гнилий Тікич — ще одна важлива річка басейну Південного Бугу, яка зливаючись із Гірським Тікичем, дає початок річці Синюха. Вона має спокійніший характер, але не менш важливе екологічне значення.
• Сула — ліва притока Дніпра, що заходить на територію Черкащини своїм гирлом, впадаючи у Кременчуцьке водосховище, де утворює унікальний Сулинський ландшафтний заказник із багатим тваринним світом.
• Шполка — навколо цієї річки (притоки Гнилого Тікича) зосереджено чимало історичних поселень, вона забезпечує водою центральні аграрні райони області.

Малі річки Черкащини: приховане багатство краю

Карта річок Черкаської області пронизана сотнями малих струмків та невеликих приток. Багато з них мають довжину всього кілька десятків кілометрів, проте саме вони формують локальні екосистеми, живлять більші річки та створюють неповторні ландшафти українського лісостепу. Нерідко саме малі відчувають негативні наслідки людської діяльності. Вони – важливі джерела прісної води.

• Ірдинь – знаменита своєю болотистою долиною та унікальним заказником.
• Вільшанка – права притока Дніпра, що протікає через Городищину.
• Уманка – на ній розташований знаменитий дендропарк «Софіївка» в Умані.
• Ятрань – мальовнича річка на півдні області.
• Конела – невелика річка, що несе свої води на межі з Уманським районом.
• Краснянка – мала лівобережна річка, що протікає через села Золотоніського району.
• Коврай – мала річка на Лівобережжі, пов'язана з життям філософа Григорія Сковороди.
• Супій – ліва притока Дніпра, що утворює великі зарослі мілководдя та озера.
• Золотоношка – мала річка, яка попри невеликі розміри має велике локальне значення.
• Росава – ліва притока Росі, яка зачіпає північні кордони області.
• Ревуха – невелика річка, що впадає в Ятрань.
• Бабанка – мала річка Уманщини з цікавими скельними виходами.
• Попівка – мала притока Тясмину, що протікає через глибокі яри.
• Сріблянка – невеличка річечка поблизу Сміли, відома своєю чистою водою.

Легенди та міфи про головні річки Черкащини

Головні річки Черкаської області мають тисячолітню історію, яка неможлива без дивовижних легенд.

Легенда про горду Рось та її застиглі сльози

Річка Рось має дуже красиву легенду. Вона повертає до тих часів, коли кочівники нападали на українські землі. Кажуть, тоді в одному поселенні жила дівчина на ім'я Рось – неймовірної вроди. Закохалася вона у мужнього воїна-захисника. Та коли набігли вороги, коханий загинув у жорстокому бою. Так сильно тужила дівчина, що її сльози не зупинялися ні вдень, ні вночі. Вона плакала на високих скелях, аж поки її туга не перетворилася на бурхливий водний потік, який пробив собі шлях крізь твердий граніт.

Таємниця імені річки Тясмин

Перекази про річку Тясмин неможливі без козацької боротьби за волю. Одна з версій стверджує, що назва водойми пішла від слова «тисмени», тобто вузькі місця (затиснуті). Проте легенди переповідають й іншу історію. Кажуть, козакам довелося відступати під впливом великої навали ворога. Коли вони опинилися між глибокою річкою і високими скелями, то були переконані, що порятунку немає. Тоді один із ватажків закликав побратимів: «Тиснімо ворога до води, або самі тут поляжемо!» Бій був надважким і мужнім, проте козакам все ж вдалося відкинути нападників. З тих часів річку почали йменувати Тясмином — як згадка про те, як козацька відвага «затиснула» ворогів у глухий кут.

Древній Славутич та козацькі скарби

Дніпро, відомий у давнину як Славутич, оповитий найбільшою кількістю міфів. Козаки називали його батьком, вірили, що оберігає їхні душі. Легенди мовлять, що до сьогодні на дні сучасного Кременчуцького водосховища, там, де колись були знамениті дніпровські пороги та затоплені плавні, покояться незліченні скарби гетьмана Івана Мазепи та козацької старшини. Вірили, що козаки-характерники вміли заговорювати воду так, що вона ховала золото від чужих очей, і відкрити ці скарби зможе лише той, хто прийде з чистим серцем та помислами про свободу України.

Читайте також: Черкаські Мальдіви у Сагунівці: бірюзова вода, піщаний пляж та відпочинок на Дніпрі.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm