У Смілі жінка майже 20 років вирощує гібіскуси та створює власні гібриди

Жителька Сміли Лідія Лифар уже 19 років займається трав’янистими гібіскусами. Від двох рослин, придбаних у місцевій квітковій крамниці, її колекція зросла приблизно до сотні гібіскусів, а разом із дітьми, онуками та учнями жінка експериментує зі створенням нових гібридів.

Про це йдеться в сюжеті «Суспільне Черкаси».

Захоплення гібіскусами у Лідії Лифар почалося у 2007 році. Тоді вона придбала перші дві рослини й поступово почала збирати власну колекцію.

Нині у її саду близько 100 трав’янистих гібіскусів, причому однакових серед них немає. Рослини мають різні відтінки – від рожевого до бузкового та лілового.

Жінка зазначає, що ці багаторічники добре переносять зиму й не потребують укриття. Найбільше вони люблять сонце, воду та догляд.

До свого захоплення Лідія залучила рідних. Діти та онуки допомагали доглядати за рослинами й брали участь у роботі над новими гібридами. Однією з її помічниць стала онука Діана, яка навчилася разом із бабусею запилювати квіти.

До створення нових рослин долучився і учень Лідії – Андрій. Він познайомився з жінкою у 2022 році, а гібридизацією гібіскусів займається вже близько чотирьох років.

Процес створення нової рослини передбачає схрещування різних гібіскусів. Для цього квітникарі беруть пилок однієї рослини та переносять його на маточку іншої. Після цього залишається чекати на результат – першого цвітіння нового гібрида.

Деякі рослини отримали власні назви. Серед них – «Катруся», «Андрійко», «Моя любов» та «Рожева скеля». Частину назв обирали разом із дітьми та онуками.

Лідія Лифар поки називає свої рослини сортами, хоча офіційної реєстрації вони ще не мають. У майбутньому жінка хоче оформити їх як повноцінні сорти та завершити цю роботу.

Особливими для неї є саме ті гібіскуси, які створювали разом із рідними. За словами колекціонерки, у таких рослинах для неї є не лише результат роботи, а й спільні спогади.

Своє захоплення Лідія називає важливою частиною життя. Вона переконана, що навіть під час війни люди потребують краси та позитивних емоцій, тому дедалі більше прагнуть облаштовувати свої подвір’я та створювати навколо себе власний простір спокою.

Серед наступних цілей смілянки – отримати гібіскуси кольорів, яких поки немає у її колекції. Зокрема, вона мріє вивести яскраво-жовту, синю та блакитну квітки.

Для Лідії Лифар це не просто колекціонування рослин, а багаторічна справа, яку вона хоче продовжувати разом із наступним поколінням квітникарів.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm

Кабмін вніс архітектурно-монументальний об’єкт «Птаха» у селі Гельмязів Черкаської області до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією національного значення.

Про це 10 вересня повідомили на сторінці Міністерства культури України.

Надання статусу посилює правовий захист твору та створює належні умови для його збереження. Об’єкту буде присвоєно охоронний номер.

«Українська культурна спадщина — це те, що формує нашу пам’ять та ідентичність. Надання «Птасі» статусу пам’ятки національного значення — це конкретний крок для збереження унікальної роботи Алли Горської та Віктора Зарецького. Об'єкт внесли у Державний реєстр нерухомих пам’яток України та присвоять йому  охоронний номер», — зазначила міністерка культури України Тетяна Бережна.

«Птаха» — мозаїчне панно авторства Алли Горської та Віктора Зарецького. Мозаїка є частиною української монументальної спадщини другої половини ХХ століття та творчого доробку ключових представників українського шістдесятництва.

Нагадаємо, Національний банк України ввів в обіг нову банкноту номіналом 2 000 гривень. На купюрі зображений поет Василь Стус. Окрім його портрета – є ще й інші символічні малюнки. Зокрема – остання мозаїка Алли Горської, що збереглася у селі Гельмязів Черкаської області.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm