Війна обірвала життя ще трьох воїнів із Черкаської області. Фото

Стало відомо, що Черкаська область втратила на війні ще трьох захисників. Громади сповістили, що загинули військовослужбовці: Сергій Оксамитний (Бутенко), Сергій Беляков, Олег Крещенко.

Сергій Оксамитний (Бутенко) (1984 року народження). Життя воїна із Золотоноші обірвалося ще 15 лютого 2025 року. Оборонець загинув у районі населеного пункту Лебедівка Курської області РФ під час виконання бойового завдання.

Сергій Беляков (1987 року народження). 25 серпня війна забрала ще одне життя жителя Черкащини. Старший сержант – родом із Кам’янки. Поліг під час виконання бойового завдання із захисту України, її свободи та незалежності.

Олег Крещенко (1988 року народження). Поблизу с. Преображенка Покровського району Донецької області 31 березня 2025 р. загинув житель с. Лебедин. Колишній стрілець стрілецької спеціалізованої роти «Шквал». Воїн більше року вважався зниклим безвісти, але найближчим часом «на щиті» повернеться на рідну землю.

Нагадаємо, через 4 роки «на щиті» у Черкаську область повернувся військовий Олександр Кушнір.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm

У Тальному 17 серпня провели в останній земний шлях Василя Демчука. Життя 30-річного військовослужбовця обірвалося на Курщині. Під час прощання поруч з труною захисника стояло гільце – так називають весільне дерево, яке несуть на похороні під час поховального обряду неодруженої молодої людини. Його несуть під час процесії з дому на цвинтар, коли тіло та домовину супроводжують до місця спочинку.

«Василь був ще зовсім молодим. Не встиг створити сім’ю, не встиг здійснити свої мрії, прожити своє життя, яке тільки починалося.

І сьогодні біля його домовини особливо боляче бачити весільне кільце та коровай. Те, що мало стати символом щасливого дня, сьогодні лежить поруч із ним як символ життя, якого він так і не встиг прожити», - зазначали у мерії.

Василь Демчук народився у селищі Єрки. Дитинство його минало у багатодітній родині.

У житті не боявся жодної роботи. Працював різноробочим, працював у різних сферах, шукав свій шлях, набував професійного і життєвого досвіду.

У 2014 році приїхав до сестри Тетяни в село Романівка Тальнівської громади. Тут і залишився жити разом із сестрою та мамою.

10 листопада 2024 року чоловіка призвали на військову службу за мобілізацією Четвертим відділом Звенигородського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Черкаської області. Він став стрільцем-снайпером 3-го аеромобільного відділення, 2-го аеромобільного взводу, 2-ї аеромобільної роти аеромобільного батальйону.

Позивний Каспер став його військовим ім’ям, під яким його знали побратими.

Василь мріяв про перемогу. Мріяв про мир.

1 березня 2025 року під час виконання бойового завдання Василь загинув внаслідок удару FPV- дрона противника. Це сталося на території Курської області, у Суджанському районі, неподалік населеного пункту Мала Локня.

Василь довгий час залишався зниклим безвісти. Лише 10 серпня 2026 року родина отримала сповіщення про загибель.

Нагадаємо, вшанували пам’ять спецпризначенців «Чорної ласки» на Черкащині.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm