Відпочинок у Чикаленка: як легендарні собаки на Черкащині лікували душу Михайла Коцюбинського

Відомий український меценат Євген Чикаленко (1861 – 1929), який врятував не одного українського митця, певний час мешкав на Черкащині. Багатий агроном придбав там маєток і експериментував на землі, збираючи небачені урожаї. Євген Харламович розумів, наскільки важливо зберегти українську національну ідею, тому не переїздив до Російської імперії та щедро підтримував літераторів і видавців.

Маєток Чикаленка на Черкащині

У далекому 1899 році Євген Чикаленко стає власником маєтку в Кононівці Черкаської області. Для нього це був не просто заміський будинок, а експериментальний майданчик. Талановитий агроном впроваджував техніку «чорного пару» для обробки ґрунту. Це відображалося великими урожаями навіть в роки посухи. Його господарство було одним із найпрогресивніших у країні.

Сам маєток, як прийнято сьогодні говорити, перетворився на культурний хаб. В його стінах гостювали такі митці: Микола Лисенко, Володимир Винниченко, Сергій Єфремов, Михайло Коцюбинський. Сам Чикаленко казав: «Мало любити Україну до глибини душі, треба любити її й до глибини своєї кишені». Кононівка була саме тим місцем, де він вдало реалізовував цю любов. Зароблені гроші витрачав, зокрема, на фінансування українських газет.

Собаки Євгена Чикаленка

Напевно, найвідомішими собаками української класики були собаки Чикаленка, що мешкали на Черкащині. Це величезні білі вівчарки: Пава, Трепов і Оверко. Господар вирізнявся тонким почуттям гумору, що відобразилося в іменах хвостатих.

Трепов – отримав свою кличку на честь одіозного міністра внутрішніх справ Російської імперії Дмитра Трепова. Це був такий собі акт іронії та тихого протесту з боку мецената.

Пава та Оверко – разом із Треповим стали прототипами персонажів знаменитої новели Михайла Коцюбинського «Intermezzo».

Цікавим фактом є те, що відомий поет Олександр Олесь, котрий ще й мав освіту ветеринара, іноді лікував цих вівчарок, приїздивши до Чикаленка. Таким чином, кононівські пси були, мабуть, «найбільш інтелектуально обслуженими» собаками того часу — їх описував Коцюбинський, а лікував Олесь.

Чикаленко дуже любив своїх тварин і вважав їх частиною гармонійної екосистеми маєтку, де все — від сорту пшениці до породи пса — мало бути зразковим. Хвостаті охороняли маєток і пасли овець.

Собаки Чикаленка у новелі Коцюбинського

У 1908 році Чикаленко запросив до себе письменника Михайла Коцюбинського, який переживав нервове виснаження. Собаки стали для нього частиною «терапії тишею».

• У новелі «Intermezzo» (яку він присвятив кононівським полям) собаки описані як містичні постаті, що супроводжують ліричного героя.
• «Три білі вівчарки... Вони дивляться на мене, як на чужу людину, що зайшла в їхнє царство», - так писав про них Коцюбинський.
• Саме через взаємодію з собаками автор передає перехід від міської метушні до первісного спокою природи. Оверко у творі постає як символ «дворянської» ліні та спокою, а Трепов — як нагадування про жорстокий світ, що залишився за межами маєтку.
• У листах до дружини Коцюбинський захоплено описував, як він насолоджується перебуванням у маєтку, як його нерви заспокоює безкрає море пшениці і… товариство собак Чикаленка.

Помер український меценат Євген Чикаленко в еміграції у великих злиднях бо всі свої багатства віддав для Української справи.

Саме він любив повторювати, що Україну треба любити до глибини своєї кишені. Будучи вже тяжко хворим, Чикаленко писав у своєму щоденнику: «Хотілося б ще трохи пожити, щоб побачити, чим скінчиться доля України, про яку я весь свідомий вік клопотався і про яку дбав. Всі зайві гроші, що зоставалися від мого скромного життя я віддавав на українські справи, про які вже й позабував. Ось чому я не склав собі запасу на старість».

Нагадаємо, музейниця показала архівні фото «Соснового бору» у Черкасах.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm