Росіяни закатували у полоні начальника медслужби полку «Азов» із Черкас

У Черкасах 24 травня попрощаються із начальником медслужби полку «Азов» Олександром Крохмалюком. Воїн став на захист країни у 2016 році. Потрапив у полон росіян, вийшовши з «Азовсталі».

Заступник командира 1-го корпусу Національної гвардії України « Азов» Святослав Паламар розповів, що Олександр пройшов Оленівку і катівню Таганрогу. Був вбитий у ворожій неволі. Додому повернувся під час репатріаційних заходів.

«Ще одного українського військовополоненого було закатовано у російському полоні.

Крохмалюк Олександр Аркадійович долучився до «Азову» у 2016 році — військовий медик, начальник медичної служби на момент потрапляння в полон. Людина, яка рятувала життя. Гідний боєць та мій побратим. Олександр вийшов у полон із «Азовсталі», пройшов Оленівку та катівню Таганрога.

Останнє відоме місце утримання — СІЗО-2, Камишин. У вересні 2025 року Олександра повернули в рамках чергового етапу репатріації тіл 1000 на 1000 — додому він повернувся мертвим», - зазначив Паламар.

Судово-медична експертиза у Львові від 22 вересня 2025 року зафіксувала причину смерті: перелом ребер та тупа травма грудної клітини.

«Це ще один вирок системі міжнародного гуманітарного права, що не здатна захистити здоровʼя та життя українських військовополонених у російському полоні. Відкрите та зневажливе порушення Женевської конвенції, катування і вбивства українських військовополонених — це цілеспрямована варварська державна політика росіян. Систематична та задокументована, але безкарна.

Цивілізований світ не може обмежуватися лише моніторингом та звітами. Фіксувати злочини — необхідно. Але цього замало. Зло, яке не зустрічає рішучої відповіді, множиться», - додав Паламар.

Донька загиблого воїна Софія Крохмалюк розповіла, що прощатимуться з оборонцем в Черкасах 24 травня. Поховають його на Алеї Героїв міського кладовища №4.

«Вони вбили тебе за кілька днів/тижнів після того, як я нарешті дізналась де ти і що ти живий.

Вони забрали твоє життя тут на землі.

Але вони не заберуть те, що ти вже в історії становлення сильної і незалежної України.

Що ти був вірним до кінця.

Що ти мав віру до кінця. Що до кінця ти підтримував інших бійців в полоні.

Що ти врятував десятки життів. Що навіть за часів оборони Маріуполя ти знаходив можливість підтримувати і заспокоювати свою сімʼю і своїх друзів.

Що ти найкращий. Що ти був дуже добрий і благополуччя інших часто ставив вище свого. Що ти залишив після себе глибокий слід в серцях.

...Пишаюсь бути твоєю донькою.

Пишаюсь тобою і буду пишатись і сумувати за тобою до свого останнього подиху.

Я так мріяла ще раз почути твій сміх. Я так мріяла про це», - написала дівчина, опублікувавши знімки з татом.

Нагадаємо, старшого солдата Миколу Кузенного поховали у Черкасах.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm