Старовинна будівля в Черкасах отримає статус пам'ятки

Черкаський окружний адміністративний суд зобов’язав уповноважений орган охорони культурної спадщини вжити заходів для забезпечення належної охорони історичної будівлі, розташованої в центральній частині міста Черкаси. Йдеться про «Будинок ХІХ століття».

Про це повідомила 9 жовтня Черкаська обласна прокуратура.

Судовим рішенням орган місцевого самоврядування зобов’язано провести виявлення та дослідження об’єкта «Будинок ХІХ століття», забезпечити виготовлення відповідної облікової документації та ініціювати питання щодо його занесення до Переліку об’єктів культурної спадщини Черкаської області.

Звернення прокуратури до суду зумовлено необхідністю забезпечення належного виконання вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини.

Зазначений об’єкт є характерним зразком міщанської садибної забудови кінця ХІХ - початку ХХ століть. Його архітектурне вирішення поєднує елементи неокласицизму та модерну, що надає будівлі своєрідності та вирізняє її серед навколишньої забудови. Об’єкт також має значення для історико-архітектурного розвитку міста Черкаси.

Нагадаємо, дзвіницю Лебединського монастиря на Черкащині повернули у державну власність.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm

Черкаський обласний краєзнавчий музей опублікував добірку спогадів про вихідні дні у місті в минулому. У матеріалі йдеться про те, де відпочивали черкасці, куди ходили за покупками та як змінювався робочий графік містян.

У першій половині 1950-х років Черкаси були районним центром із населенням близько 50 тисяч людей. Значна частина містян працювала на підприємствах, які відновлювалися після війни.

Серед них були судноремонтний і машинобудівний заводи, завод №182, цукрорафінадний та консервний заводи, цегельні підприємства, деревообробний комбінат, фабрики махоркових, трикотажних, валяльних і ватно-ковдряних виробів. Працювали також друкарня та інші промислові підприємства.

Після завершення війни звичного поняття вихідного дня тривалий час фактично не було. У 1945 році в країні повернулися до графіка, за яким відпочивали один день на тиждень.

Неділя ставала днем, коли містяни могли відкласти роботу та зайнятися власними справами. У цей день навіть універмаги не працювали, за винятком продуктових магазинів.

Водночас неділя була традиційним базарним днем. Особливо людно було в районі перехрестя вулиць Урицького та Свердлова. Черкасці прямували на ринок як за покупками, так і вже після торгівлі – із сумками, кошиками та бідончиками з молоком.

У той час базар розташовувався на іншому місці й займав значну частину кварталу на Хрещатику – від Свердлова до Карла Маркса. На площі біля Свято-Миколаївського собору його вже не було.

Після базару містяни поверталися до домашніх справ, тому повноцінний відпочинок часто починався лише ввечері. Молодь мала більше можливостей провести час поза роботою та побутовими клопотами.

У теплу пору року одним із місць для прогулянок був парк імені Першого травня. Увечері там влаштовували танці. Популярним місцем для фотографій залишався фонтан, а на вихідні містяни могли вирушити до Соснівки.

На фотографії 1965 року, яку оприлюднив музей, зафіксовані дві жінки, що відпочивають на лаві у новому сквері, облаштованому за Будинком Рад.

Згодом у місті з’явилося ще одне масштабне місце для відпочинку – парк Ювілейний. Його облаштували у 1967 році, і саме він став одним із головних просторів для дозвілля черкасців.

Того ж року в березні було ухвалено рішення про перехід на п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними – суботою та неділею. Відтоді можливостей для відпочинку у містян стало більше.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm