Покинуті села Черкащини: затоплені козацькі поселення і сучасні «мертві» хутори

Історія покинутих сіл Черкащини — є болючою і, одночасно, цікавою хронікою. У ній переплелися трагедії ХХ століття та сучасні реалії, які призвели до занепаду населених пунктів. Фахівці ділять усі забуті села Черкащини на дві групи: одні з них поглинула вода, інші – покинули люди.

Старовинні покинуті села Черкащини, що пішли під воду

Драматична сторінка регіону розповідає про події 1950-х років, коли почалося будівництво Кременчуцького водосховища. Тоді, задля прогресу, під водою опинилися більше 200 населених пунктів уздовж Дніпра. Примітно, що значна частина розташовувалася саме в межах сучасної Черкаської області. Це були села з багатовіковою історією, козацькими церквами та унікальним укладом життя. Найвідоміші з них сьогодні спочивають на дні «Черкаського моря».

• Села Сагунівка та Ломовате та Черкащині

Колись вони були великими і заможними. Мали родючі землі. Примусове переселення тривало кілька років. Люди власноруч розбирали свої хати, щоб використати матеріали на новому місці (вище на горі).

Найважче давалося вирубування садів. Спогади розповідають: що коли вода почала заповнювати плавні, дерева ще стояли в цвіту, і білі пелюстки плавали по воді поруч із будівельним сміттям. На місці старого Ломоватого зараз лише вода, а нове село Сагунівка «виросло» на узбережжі, нагадуючи про втрачену батьківщину.

• Село Бужин у Чигиринському районі

Часто зниклі села Черкаської області мали багату історію, пов’язану із козацьким періодом. У бужині відбувалися битви. Місто-фортеця, яке з часом стало великим селом. Коли розпочалося затоплення, Бужин зник повністю, а разом з ним вода забрала родючі чигиринські заплави.

Відомо, що мешканці із Бужина заснували нові поселення, однак автентичну назву зберегло лише невелике село. До того ж, територіально воно знаходиться зовсім в іншому місці, ніж історичний центр.

• Талдики та Митлаші у Черкаській області

Ці історичні села Черкащини розташовувалися безпосередньо неподалік сучасного обласного центру. Їх жителі займалися рибальством та городництвом. Земля в плавнях була настільки родючою, що не потребувала добрив.

Перед затопленням бригади «очищувачів» порівнювали з землею все, що не встигли вивезти господарі. Відбулася вирубка вікових дубів та верб, аби вони не були перешкодами для судноплавства після пуску води.

• Затоплене село Панське

Де знайти покинуті села Черкащини? Або в архівах, або під водою. Другий варіант стосується саме Панського, адже воно знаходилося саме на місці довгої Черкаської дамби. Славилося своїми винокурнями та розвиненим господарством.

Згадкою сьогодні слугує лише залізнична зупинка «Панське» посеред дамби. Це фактично єдиний клаптик землі (острів), який не пішов під воду повністю.

Процес затоплення радянська влада називала «великою будовою», але для кожного селянина це стало особистою катастрофою.

Сім’ї отримували невелику компенсацію, залишаючи покинуті місця Черкаської області. Тих грошей не завжди вистачало, щоб вивезти наявне майно. Оскільки хати мазали глиною, тому їх неможливо було перевезти цілими — лише вікна, двері та дах.

Найстрашнішою частиною стали цвинтарі. Рідним пропонували перепоховувати останки предків. Ті, кого не перенесли, залишилися під бетоном та мулом на дні «моря». Більшість старовинних дерев'яних церков просто спалювали або розбирали на дрова.

«Мертві» занедбані села в Черкаській області

У 2022 році публікували назвали перелік «мертвих» населених пунктів регіону – населення покинутих сіл Черкащини становить нуль жителів.

1. Нова Павлівка.
2. Шалаське.
3. Дмитрове.
4. Ільченкове.
5. Кличкове.
6. Кудинівка.
7. Моргунове.
8. Сагайдачне.
9. Стадниця.
10. Трихуторівка.
11. Хрестівка.
12. Михайлівка.
13. Козачани.
14. Червоний Брід.
15. Тихі Верби.
16. Снігурівка.
17. Сичі.
18. Хасанівка.
19. Набоків
20. Скаржинка.
21. Скелівка.
22. Гута Станіславчицька.

Як правило, з’являються заброшені хутори Черкащини тоді, коли їх покидають люди. Там відсутні магазини, немає медичної допомоги та пошти.

Причини занепаду сіл Черкащини

Існують техногенні, політичні, економічні та соціальні фактори, які сприяли тому, що з’явилися покинуті села Черкащини.

• Будівництво Кременчуцької ГЕС.
• Чорнобильська катастрофа та зупинка АЕС. Тут варто говорити про місто Орбіта, яке теж перетворилося на «привида».
• У 1960–70-х роках влада офіційно розділила села на перспективні (де будували школи, клуби) та неперспективні.
• Відсутність робочих місць.
• Село помирає не тоді, коли виїжджає остання людина, а коли закриваються ключові об'єкти: школи, медпункти, не курсують автобуси.
• Випускники шкіл їдуть на навчання до Черкас, Умані, Києва чи Польщі й майже ніколи не повертаються.
• Деякі райони занепадають через специфіку рельєфу. У Чигиринському районі багато сіл розташовані в лісистій та яружній місцевості. Там важко вести масштабно господарство, і такі хутори стають першими кандидатами на зникнення.

Нікуди не зникне той факт, що смертність у селах значно перевищує народжуваність.

Читайте також:

Скільки районів у Черкаській області: карта районів Черкаської області.

Скільки міст на Черкащині: туристичні міста Черкаської області

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm