28 верес. 2026 12:49

Після дощового похолодання на минулому тижні у вихідні на Черкащину повернулося тепло – настало так зване бабине літо. Вдень сонце прогріває повітря до комфортних, майже літніх 19-21º, однак, довгі ночі вихолоджують його до 7-9º.
«Надії на дощі немає», — написав у фейсбуці директор Черкаського обласного центрі гідрометцентру Віталій Постригань.
У період із 29 вересня – 1 жовтня збережеться класична антициклональна погода. Аномально високий атмосферний тиск забезпечить малохмарне небо та знизить до нуля ймовірність опадів. Прохолодні ночі та ранки з температурою 5-10º тепла, змінюватимуться теплими погожими днями – 15-20º.
Напередодні вихідних Черкащина опиниться під впливом ядра північного антициклону та холодної тилової частини атлантичного циклону. В таких атмосферний умовах розпочнеться надходження більш прохолодного сухого повітря з північного сходу.
За попередніми розрахунками, температурний фон знизиться: вдень 11-16º, вночі 3-8º тепла. Завдяки додатковому вихолоджуванню, вночі при ясному небі на поверхні ґрунту можливі перші осінні заморозки інтенсивністю 0-3º.
Найбільш ранні заморозки фіксували на Черкащині 31 серпня 1966 року. В 1974 році заморозків не було до 27 жовтня.
Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm
24 верес. 2026 16:34

Дивовижна таємниця давньої Європи прихована у самому серці України, серед мальовничих пагорбів Черкащини. Аби усвідомити, що вона встигла побачити, варто зрозуміти, що пам’ятка з’явилася задовго до єгипетських пірамід. Вона також випередила в часу шумерські міста-держави. Йдеться про Тальянки трипільське поселення, якому вдалося докорінно змінити уявлення про те, як в період енеоліту розвивалася людська цивілізація.
Сьогодні село Тальянки належить до Звенигородського району, раніше він був Тальнівським. Ступаючи на цю землю, туристи намагаються уявити, чому так цінує село Тальянки Черкаська область. Його поля приховують культурний шар поселення, яке у IV тисячолітті до нашої ери було найбільшим населеним пунктом на континенті.
Сучасне село Тальянки має багату історію. Проте всі не дізнався би про нього, якби не археологи. Вчені, досліджуючи Тальянки Черкаська область, побачили, що під шаром чорнозему знаходиться об’єкт великого розміру. Те, що виявили після аерофотозйомки та магнітометричної зйомки, уразило всіх. З’ясували, що поля навколо населеного пункту, колись були гігантською впорядкованою забудовою. Площу оцінюють понад 450 гектарів.
У 1970 році археолог Володимир Круцик розпочав перші активні дослідження. Завдяки розкопкам, які тривають і досі, науковці переконалися, що поселення біля села Тальянки – унікальний феномен та належить до трипільсько-кукутенської спільноти. А це означає, що вік датується 3800–3500 роками до нашої ери.

Трипільська культура — це одна з найяскравіших землеробських культур мідного віку (енеоліту). Її носії розселилися на величезній території від Карпат до Дніпра. Для цієї цивілізації були характерними високий рівень розвитку землеробства, скотарства, ремесел і, перш за все, виняткова за майстерністю та естетикою кераміка.
Трипільці жили в гармонії з довкіллям, але водночас створювали складні соціальні структури. Коли вчені зафіксували найбільше трипільське поселення біля села Тальянки, це викликало палкі дискусії. Адже трипільські протоміста за своєю чисельністю населення перевершували будь-які тогочасні поселення Європи.
За оцінками археологів, трипільське поселення Тальянки народилося не випадково: воно стало результатом концентрованого об'єднання багатьох родів та громад. Тут одночасно зводилося від 1500 до 2700 житлових і господарських споруд. Населення мегаполісу могло становити від 6 до 15 тисяч осіб, що на ті часи було колосальною цифрою.
Планування, яке демонструє поселення Тальянки, вражає своєю чіткою організацією. Будинки зводилися колами або еліпсами навколо центральної відкритої площі. Таке радіально-концентричне планування виконувало як оборонну функцію, так і соціальну — площа слугувала місцем загальних зборів, свят та ритуалів. Широкі вулиці між рядами хат дозволяли вільно пересуватися худобі та мешканцям.

Розкопки, які регулярно проходять там, де розташоване трипільське поселення Тальянки, подарували музеям України та світу тисячі безцінних артефактів.
Особливе місце серед знахідок посідають залишки самих жител. Трипільці будували капітальні, переважно двоповерхові будинки — так звані «площадки». Як вони це робили? Використовували дерев’яний каркас, які ретельно покривали глиною, перед тим замішаною із соломою. На першому поверсі або стояв господарський вжиток, або був загін для худоби. Другий поверх був тогочасною «спальнею»: глиняні затишні лежаки і печі.
Цікавим аспектом трипільського життя була традиція спалення своїх поселень. Кожні 50–80 років, коли виснажувалися навколишні землі та ліси, мешканці залишали свої домівки, підпалювали їх під час спеціального ритуалу та переходили на нове місце. Саме завдяки цьому обпалені глиняні конструкції жител чудово збереглися до нашого часу під товщею ґрунту.

Сьогодні у селі Тальянки трипільське поселення залишається об'єктом постійної уваги міжнародного наукового співтовариства. Для збереження цієї та сусідніх унікальних пам'яток створили Державний історико-культурний заповідник «Трипільська культура», центром якого стало село Легедзине.
Археологічна спадщина, яку демонструє село Тальянки черкаська область, краще за будь-які усні аргументи, показує, що давньоєвропейська цивілізація формувалася саме на українських землях. Цінний сам феномен протоміст, адже вони мали надзвичайний рівень самоорганізації. Розвивали ремесла і духовну культуру землеробів.
Вивчення пам'ятки Тальянки черкаська область не зупиняється навіть під час повномасштабного вторгнення. Кожна нова експедиція привідкриває досі невідомі сторінки минувшини нашого краю. Повертає до глибокого коріння, багатої спадщини та неймовірної майстерності людей, які ходили нашими землями тисячі років тому.

Нагадаємо, величезні широкі кістки виявили археологи на Черкащині.
Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm