«Найгірше — це ДТП. Коли людина заблокована в авто», — історія рятувальника з Черкащини

Вадим Галушка— начальник караулу 23-ї ДПРЧ в селищі Чорнобай на Золотоніщині. Професією рятувальника захоплювався з юних років, вважав її важливою, відповідальною і популярною. Коли довелось обирати фах, старший друг вже навчався у профільному виші, батьки також підтримали його вибір і Вадим впевнено пішов цією стежкою.

Історію надзвичайника розповіли на сторінці ГУ ДСНС у Черкаській області.

Службу Галушка розпочав у 2015 році на посаді інспектора держпожнагляду — напрям превентивної діяльності і запобігання надзвичайним ситуаціям. Напрям доволі важливий і необхідний, але серце молодого рятувальника рвалося в оперативне реагування. Як тільки з'явилась вакансія, він став начкаром і відчув себе на своєму місці.     

Вадим розповідає, що кожен виклик унікальний.

«Найгірше — це ДТП. Коли людина заблокована в авто, вона жива, але затиснута, часто з численними травмами. Тут діяти треба максимально швидко, бо кожна секунда важлива, але ж водночас і дуже обережно. Кров, крики від болю — доводиться заспокоювати постраждалих», - ділиться надзвичайник.

«Є й позитивні моменти. Якось було в умовах сильного снігопаду, кілометрів за 30 від Чорнобаю, жінка народжувала, а швидка не могла проїхати. Ми повезли її своєю машиною. Потім телефонували в лікарню, питали про неї. Сказали, що все добре, мати в порядку, дитинка здорова», - продовжує Вадим.

«Буває, що ситуація повторюється. Наприклад, в нашому районі є місцина, яка горить щороку. Там ліси і відкрита територія, а поряд село. Існує загроза перекидання вогню на будинки. Ліквідовуємо ці пожежі по кілька днів поспіль. Місцеві згуртовуються, допомагають нам. Так само торфи — щороку горять. А щоб загасити їх треба набагато більше і часу, і води, і людей. Горіння відбувається під землею і загасити його швидко і легко просто неможливо», - розповідає вогнеборець.

«Допомагати — завжди приємно. Люди звертаються з різним. Котика з дерева зняти чи собачку з люка витягти — теж важливо. Вдячність людей — звісно дуже приємно. А якось я їжачка врятував. Ми ліквідовували пожежу на відкритій території і бачу, як їжачок тікає від полум'я, голки вже обгорілі. Схопив його, дав водички попити і відпустив на безпечній ділянці», - тепло усміхається рятувальник.

А головне, що в будь-якій непередбачуваній ситуації, поряд люди, на яких можна покластися, яким повністю довіряєш.

«Мій караул — взагалі найкращий! Я відчуваю гордість за кожного. Працюємо як один злагоджений механізм, де кожен необхідний, важливий і на своєму місці. Кажу вам!», - емоційно стверджує Вадим.

А у вільний час Галушка захоплюється настільним тенісом. Бере участь у змаганнях між силовими структурами у складі команди Головного управління, яка постійно займає призові місця і неодноразово здобувала першість.

«Дружина Євгенія і синочок Данило — моя найбільша радість і підтримка. Яке б не було важке чергування, побачу їх і знов наповнююсь силами», - запевняє Вадим.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm