Математична магія: як у Черкасах з’явилася вежа Шухова

Черкаська гіперболоїдна вежа — яскравий свідок епохи технічного романтизму початку XX століття. Її вважають справжнім інженерним діамантом. Об’єкт поєднав у собі у собі математичну точність, архітектурну легкість та промислову функціональність. Ця споруда є однією з небагатьох збережених у світі сталевих сітчастих веж, які спроєктував геніальний інженер Володимир Шухов.

Вежа Шухова Черкаси: історія створення

Черкаська вежа з’явилася на світ у 1913–1914 роках. Збудували її через гостру потребу міста у розбудові централізованої системи водопостачання. До цього у розпорядженні мешканців Черкас були  переважно колодязями, які не відповідали запитам зростаючого повітового центру. Автором проєкту виступив Володимир Григорович Шухов — видатний інженер, архітектор та винахідник. Його ім’я ставлять в один ряд з Ейфелем.

Шухов першим у світі запропонував використовувати для будівництва веж конструкцію у формі гіперболоїда обертання. На той час такий принцип вважався революційним. Щоб зібрати вежу, використовували прямі металеві балки, що з’єднувалися заклепками у сітчасту структуру. Така система забезпечувала неймовірну міцність при мінімальній вазі матеріалу.

Черкаська вежа стала однією з перших у світі гіперболоїдних конструкцій, що встояли і збереглися нашого часу. У період з 1896 по 1930-ті роки за проєктами Шухова було побудовано понад 200 таких веж, але до сьогодні у світі їх збереглося не більше двадцяти, що саме тому водонапірна вежа Черкаси – пам’ятка світового значення.

Черкаська вежа: призначення і руйнування

Протягом кількох десятиліть вежа Черкаси виконувала опцію водонапірної споруди. На її вершині був встановлений величезний клепаний сталевий бак, що вміщував 200 тисяч відер. 35-метрова висота забезпечувала необхідний тиск для подачі води навіть для найвіддаленіших будинків тогочасного міста.

В роки Другої світової, коли німці відступали, вирішили підірвати вежу. Сталося це у 1943 році. Як наслідок – конструкція звалилася, бак зруйнувався, а сталеві опори деформувалися. Однак після звільнення місцевим інженерам і робітникам вдалося підняти та реставрувати вежу. Щоб реалізувати складне завдання, довелося вирівнювати вигнуті металеві елементи та відновлювати геометрію сітки. Після такого ремонту черкаська вежа продовжувала працювати за прямим призначенням до 1975 року. Саме тоді стартувала багатоповерхова забудова і встановлення нових насосних станцій. Це зробило використання вежі недоцільним.

Цікаві та маловідомі факти про вежу у Черкасах

Історія цієї споруди сповнена деталей, які часто залишаються поза увагою пересічного туриста. Розкажемо про деякі з них.

• Хоча вежа здається вигнутою, вона не має жодної зігнутої деталі. Кожна балка — пряма. Це ілюзія, створена зміщенням точок кріплення по колу.
• Сітчаста структура майже не має парусності. Потужні урагани просто проходять «крізь» вежу, не створюючи навантаження на фундамент, на відміну від суцільних цегляних споруд.
• Черкаська споруда є «старшою сестрою» аджигольського маяка. Вони побудовані за тим самим принципом, але черкаська — одна з найстаріших серед тих, що вціліли.
• У радянські часи вежа була популярним об’єктом для екстремалів. У середині розташовувалися гвинтові сходи. Звичайно, що ними вибиралися на вершечок до баку. Звідти споглядали неймовірні дніпровські краєвиди і урбаністичні пейзажі міста.
• Міжнародні експерти неодноразово включали шуховські вежі до списків об'єктів, що заслуговують на статус Світової спадщини ЮНЕСКО. Черкаська вежа — не виняток.

Наразі Черкаська гіперболоїдна вежа — пам’ятка архітектури місцевого значення. Щоб підійти до неї потрібно, потрапити на територію КП «Черкасиводоканал».

Протягом тривалого часу була в занедбаному стані: поступово руйнувалася під впливом вологості і корозії. У 2010-х роках водоканал ініціював масштабну реставрацію. Першочергово – зняли стару іржу та фарбу. Конструкцію покрили сумішами, які захищаються від корозії. Яскравим моментом стало встановлення ілюмінації, що буквально оживила об’єкт. Тепер у вечірню пору вежа підсвічується десятками прожекторів, що підкреслюють її ажурну структуру, перетворюючи промисловий об'єкт на справжній арт-об'єкт.

Читайте також:

• Оранжерея у Черкасах: екзотичні рослини, статуї та золоті рибки. Фото
• Парк «Совиний Яр» у Водяниках: дерев’яна церква, вітряки-велетні та неймовірні пейзажі
• Вітряки, козацькі хати і ферма – фото з унікального музею на Черкащині
• На Черкащині зберігся дерев’яний вітряк часів дитинства Тараса Шевченка
• Хто створив Алею скульптур у Каневі

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm