Дружина священника, блогерка і мама: історія наймолодшої матінки з Черкащини

Марія Грисюк – дружина священника з Черкащини, яка має тисячі підписників у соцмережах. На своїх сторінках у фейсбуці та інстаграмі матінка розповідає не лише про життя храму та церковні свята. Там – і спільні фотосесії з отцем Дмитром, фото з домашньої кухні, а віднедавна – відео з новонародженою донечкою та відверті розповіді про вагітність. Така відкритість подружжя привертає увагу, адже руйнує застарілі уявлення про священників і церкву загалом.

Редакція Черкаси.info поспілкувалася з пані Марією, розпитала, як їй вдається поєднувати блог матінки і мами. Що про це думає чоловік та чи не забороняє ПЦУ?

Дружина священника і особистий блог

Дмитра можна назвати одним із наймолодших священників Черкаської області, йому немає й 30-ти. Сьогодні він настоятель Свято-Троїцького храму ПЦУ у селі Піщане. До цього – захищав країну зі зброєю в руках на Бахмутському напрямку, брав участь у Харківському контрнаступі. Марії – нині 20 років і вона наймолодша серед матінок в регіоні. У шлюбі пара – три роки. За цей час чоловік не був проти того, що дружина веде особистий блог. Ба більше, інколи підказує ідеї для постів.

«Чоловік завжди мене підтримував і підтримує досі. Він навіть часто допомагає мені з ідеями для дописів. Оскільки він навчався в духовній семінарії, багато читає Святе Письмо, тлумачення, духовну літературу, то, якщо в мене виникають якісь запитання або я в чомусь не впевнена, завжди можу звернутися до нього. Я не маю духовної освіти, але теж багато читаю, цікавлюся, навчаюся і намагаюся постійно поглиблювати свої знання», - зазначає матінка.

Чому почала активно вести соцмережі? Каже, щоб показати, що сім’я священника — це звичайна сім’я.

«Ми так само маємо свої радощі, труднощі, побут, переживання, просто у нашому житті дуже важливе місце займають Бог, молитва та служіння людям.

Саме тому на своїй сторінці я поєдную життя в храмі та наше звичайне сімейне життя. Мені хочеться, щоб люди бачили справжність, без ідеалізації, але з любов’ю до Бога і до своєї справи», - додає Марія.

Завмерла вагітність, народження дитини і забобони

Нещодавно сім’я стала батьками. Проте підписники побачили фото вагітної Марії лише після того, як малеча з’явилася на світ. Співрозмовниця пояснює, справа не у забобонах, а в хвилюванні і першій вагітності, що завмерла на 8 тижні.

«Про це досі боляче говорити, адже такі події залишають слід у серці назавжди.

Саме тому, коли я завагітніла вдруге, ми з чоловіком вирішили не розповідати про це до народження нашої донечки. Ця вагітність теж була непростою: було багато хвилювань, страхів і певних труднощів. Мені дуже хотілося прожити цей особливий період саме так, як підказувало серце, — у спокої, молитві та довірі Богові.

Хотілося вберегти себе від зайвих запитань, чужих поглядів, непроханих порад і зайвих переживань. Саме тому я свідомо не ділилася цією новиною раніше», — ділиться Марія.

Публікуючи свої фотографії, дописи чи історії, зізнається, завжди намагається не торкатися конфліктних тем. Перед тим як розповісти про свою першу вагітність, чимало разів зважувала всі «за» і «проти». Але зрозуміла, що, можливо, саме її історія допоможе комусь не втратити надію.

«Після цієї публікації я отримала дуже багато повідомлень від своїх підписниць. Багато жінок вперше наважилися розповісти мені свої історії. Чесно кажучи, мені було дуже боляче читати ці повідомлення. Я навіть не уявляла, що таких історій настільки багато. На жаль, ця проблема зустрічається значно частіше, ніж про неї говорять.

Більшість жінок переживають таку втрату мовчки. Вони закриваються в собі, звинувачують себе, думають, що вони одні пройшли через таке випробування. Але це не так. Просто про це не прийнято говорити вголос.

Я добре знаю, як важко після втрати знову повірити, що все буде добре. Як страшно чекати наступної вагітності, хвилюватися через кожен біль, кожне обстеження, кожен день. Я теж проходила цей шлях.

Якщо моя історія допоможе хоча б одній жінці не втратити віру, знайти сили жити далі і зрозуміти, що вона не одна, — значить, я поділилася нею недаремно», - говорить вона.

Чоловік перерізав пуповину під час пологів

Отець Дмитро не просто підтримував дружину під час пологів, він також перерізав пуповину немовляті.

«На жаль, народити природним шляхом у мене не вийшло, тому був проведений кесарів розтин. Але весь цей час очікування, усі хвилювання і переживання чоловік був поруч зі мною.

Навіть у цей важливий день він встиг поїхати додому, щоб провести хрещення у храмі, де ми служимо, а потім знову повернувся до мене.

Увечері, коли відбулася операція і на світ з’явилася наша донечка, чоловік був поруч. Він перерізав пуповину, а оскільки мені ще завершували операцію, нашу маленьку Соломію одразу виклали йому на груди.

Першу ніч він був разом із нею, поки я перебувала ще в реанімації після операції. Також він був поруч усі наступні дні нашого перебування у пологовому будинку», - пригадує Марія.

На світ з’явилася дівчинка, яку назвали Соломією. Ім’я для неї вибрали ще чотири роки тому, коли воно не було таким популярним. З роками думка не змінилася.

«Насправді імена для наших майбутніх діток ми обрали ще 4 роки тому, коли тільки почали зустрічатися. Тоді ми навіть не знали, коли саме тануть батьками, але вже мали особливі імена, які відразу запали в серце. І за ці роки наша думка зовсім не змінилася.

Коли ми дізналися, що в нас буде донечка, питання імені вже не стояло. Ми відчували, що саме Соломія — це її ім’я.

Ім’я Соломія походить від давньоєврейського імені, яке пов’язують зі словами «мир», «спокій», «мирна». Також це ім’я асоціюється з мудрістю, добротою та внутрішньою гармонією. Тому для нас Соломійка — це не просто ім’я. Це наша маленька відповідь на довгі молитви, наша радість і велика Божа милість», - пояснює молода мама.

У її фейсбуці можна побачити не одну світлину з донечкою: і з пологового, і під час прогулянки, і у візочку, і в храмі. Але обличчя не видно ні на одному знімку, інколи воно або прикрите квіточкою. Мама каже, справа не у забобонах, що «хтось наврочить». Просто сім’я не поспішає ділитися з усім світом тим, чого так чекала.

Дівчинка народилася в суботу о 20:58, напередодні недільного богослужіння. Тому того дня священник був змушений скасувати службу в храмі. На наступному богослужінні парафіяни привітали отця з донечкою.

До нової ролі батьків ми з чоловіком ще звикаємо. Для нас обох це новий досвід, нові обов’язки та новий етап життя.

Найприємніше — спостерігати, як наша донечка росте і змінюється буквально щодня. Ми намагаємося цінувати ці моменти, адже розуміємо, що діти ростуть дуже швидко.

Звичайно, виспатися виходить не завжди. Бувають різні ночі: інколи спокійніші, інколи більш неспокійні. Але ми ставимося до цього з розумінням, адже це невід’ємна частина батьківства. Зараз ми просто хочемо насолоджуватися кожним днем, проведеним разом із нею», - говорить матінка.

Чи можна жінкам у храм під час місячних та при надії

Матінка Марія розповіла, що під час вагітності практично завжди була присутньою на службі. Каже, у ПЦУ не існує заборон на відвідування храму жінкам ні при надії, ні в дні менструації.

Відвідування церкви під час місячних. «Це були приписи старозавітного закону, які стосувалися саме ритуальної чистоти. Але з приходом Ісуса Христа ми бачимо зовсім інший підхід. Господь показує, що найважливішою є чистота людського серця, віра і любов до Бога.

Яскравим прикладом є євангельська історія про жінку, яка багато років страждала від кровотечі. Вона з вірою доторкнулася до краю одежі Христа, і Господь не відкинув її, не осудив і не прогнав. Навпаки, сказав: «Дочко, віра твоя спасла тебе; йди з миром». Саме віра стала причиною її зцілення.

Також у Новому Завіті ми бачимо, що серед тих, хто слідував за Христом, були жінки. Вони слухали Його проповідь, служили Йому, були присутні під час Його страждань на Голгофі, а саме жінки першими прийшли до гробу і першими почули звістку про Воскресіння Христове.

І не можна забувати про найголовніше: Сам Господь Ісус Христос прийшов у світ через Пресвяту Діву Марію. Господь освятив людську природу, а материнство стало великим благословенням, а не приводом для осуду.

Тому ми маємо розуміти, що жінка не є «нечистою» через природні процеси, які Бог заклав у її природу. Менструація, вагітність чи післяпологовий період — це не гріх і не причина бути відділеною від Бога.

Господь дивиться не на фізіологічний стан людини, а насамперед на її серце, віру та щире прагнення бути з Ним».

Будучи вагітною, матінка не просто ходила до церкви, вона допомагала чоловікові навіть під час заупокійних служінь.

«Протягом усієї вагітності я відвідувала храм, і в цьому немає жодної церковної заборони.

Я була майже на всіх богослужіннях, звичайно, враховуючи свій стан здоров’я та самопочуття. До того ж часто їздила разом із чоловіком на треби, зокрема на похорони та заупокійні богослужіння.

Навколо цієї теми також існує чимало різних тверджень і забобонів. Наприклад, що вагітній жінці не можна бути на кладовищі чи бути присутньою на похоронах. Проте жодної такої заборони в церковному вченні немає.

Я сама була і на похоронах, і на кладовищі, допомагала чоловікові під час служіння навіть тоді, коли термін вагітності був уже досить великим — приблизно шість-сім місяців. Лише на останніх тижнях, коли фізично це стало важче і потрібно було більше берегти себе, я залишалася вдома, а чоловік їздив на треби сам», - пояснює жінка.

Марія Грисюк запевняє, що потрібно керуватися не забобонами чи людськими страхами, а вченням Церкви, здоровим глуздом і власним самопочуттям.

Нагадаємо, 25 малюків народилися у Черкасах протягом тижня.

Читайте також: Де краще народжувати в Черкасах: що пропонують пологові будинки міста.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm