«Черкаський мішок»: чим особлива Корсунь-Шевченківська операція, яка змінила хід війни

Взимку 1944 року на Черкащині відбулася одна з найвідоміших битв Другої світової війни. Німці тримали виступ фронту на правому березі Дніпра й сподівалися втриматися на ньому, а радянське командування вирішило цей виступ зрізати. Так почалася Корсунь-Шевченківська операція, яку нерідко називають «Сталінградом на Дніпрі». Розповімо, що передувало битві, як вона розгорталася, чому оточення стало таким драматичним і чим усе закінчилося.

Корсунь-Шевченківська операція: що передувало битві

Наприкінці 1943 року радянські війська форсували Дніпро й закріпилися на його правому березі. Німці відступали, але чіплялися за кожен вигідний рубіж. Біля Корсуня та Канева утворився виступ фронту, що врізався в радянські позиції, мов клин. Для німецького командування це був зручний плацдарм: він прикривав важливі дороги на захід і давав змогу сподіватися на нові контрудари.

Для радянських генералів виступ був і загрозою, і спокусою. Якщо перерізати його біля «основи», усе, що опиниться всередині, потрапить у пастку. Саме тому в січні 1944 року в єдиний план зійшлися два фронти: 1-й Український під командуванням Миколи Ватутіна та 2-й Український під командуванням Івана Конєва. Загальну координацію здійснював маршал Георгій Жуков. З німецького боку на цьому напрямку воювали війська групи армій «Південь», якою командував фельдмаршал Еріх фон Манштейн.

Скільки тривала Корсунь-Шевченківська наступальна операція

Корсунь-Шевченківська операція рік –1944-й. Почалася вона 24 січня, а завершилася 17 лютого, тобто тривала трохи менше місяця. Формально це була Корсунь-Шевченківська наступальна операція двох радянських фронтів. Її мета полягала в тому, щоб оточити й знищити німецьке угруповання в районі Корсуня та Шполи. У німецьких джерелах цю ситуацію часто називають «Черкаським мішком», і ця назва теж закріпилася в літературі.

Як розгорталася битва

Наступ почався з двох боків майже одночасно. Радянські війська пробили німецьку оборону й кинулися назустріч одне одному. Головну роль відіграли танкові армії: вони швидко йшли в глибину німецьких тилів, не зупиняючись біля кожного опорного пункту. Такий темп застав супротивника зненацька, бо німці не очікували, що кільце замкнеться так швидко.

28 січня в районі Звенигородки танкісти двох фронтів зустрілися. У цю мить німецьке угруповання опинилося в оточенні. У пастці були приблизно 56 тисяч військових із 11-го та 42-го армійських корпусів. Серед оточених перебували й добровольчі підрозділи, зокрема представники різних народів Європи, які воювали в складі німецьких сил. Командував угрупованням генерал Вільгельм Штеммерман.

Становище німців було непростим. Території було мало, а людей і техніки багато, тому кожен снаряд і кожен літр пального були на вагу золота. Адольф Гітлер спершу заборонив відступати й вимагав триматися на місці, що лише збільшувало втрати. Тим часом радянські війська стискали кільце. 14 лютого вони взяли саме місто Корсунь, і це стало важливим символом. Після цього оточені опинилися на дедалі меншому клаптику землі, і Корсунь-Шевченківська битва перетворилася на бій за кожне село, кожну дорогу й кожен міст.

Спроби німців врятувати оточених

Німецьке командування не збиралося залишати своїх. Одразу почалися контрудари ззовні: танкові дивізії намагалися пробитися до оточених із різних боків. Утім, тут утрутилася погода. На початку лютого настала відлига, і замерзлі поля перетворилися на густе місиво. Танки застрягали, вантажівки не могли їхати, а постачання пального й боєприпасів ускладнилося до краю. Повітряний міст теж не вирішив проблеми: літаків не вистачало, а літати заважали погода й радянська авіація.

Найближче до оточених дійшли танкісти з району Лисянки. Залишалося пройти зовсім небагато, проте пробитися остаточно не вдалося. Тоді стало зрозуміло, що вирватися з котла доведеться самим оточеним, без стороннього порятунку.

Корсунь-Шевченківська битва 1944: прорив з оточення і наслідки

У ніч з 16 на 17 лютого оточені рушили на захід у напрямку Лисянки. Йшли в темряві, під снігом і вогнем, залишаючи техніку, коней і навіть поранених. Основний удар припав на район сіл Шендерівка та Комарівка. Там, де шлях перетинала річка Гнилий Тікич, утворився справжній хаос. Переправа була переповнена, вода крижана, а люди йшли суцільним потоком. Багато хто загинув у бою, багато потонули. Під час прориву загинув і сам Штеммерман.

Корсунь-Шевченківська битва 1944 стала для німців важким випробуванням. Частині оточених усе ж пощастило вирватися, але ціною колосальних втрат і втрати майже всієї важкої техніки.

Питання про те, чим закінчилося оточення, досі викликає суперечки істориків, але загальна картина зрозуміла. Корсунь-Шевченківська операція наслідки мала серйозні для обох сторін. Німецьке угруповання зазнало величезних втрат: загинули десятки тисяч людей, багато потрапили в полон, а техніки майже не лишилося. За німецькими оцінками, з котла вийшла приблизно половина оточених, проте ці війська на довгий час втратили бойову здатність. Радянські та німецькі джерела наводять різні цифри.

Для радянської сторони це була велика перемога, яка відкрила шлях до звільнення правобережної України. Іван Конєв невдовзі отримав звання маршала. Проте перемога далася дорогою ціною: радянські війська теж зазнали значних втрат у людях і техніці.

Страждали й місцеві жителі. Села опинилися в центрі бойових дій, багато будинків було зруйновано, а люди залишилися без житла й запасів. Для мешканців Черкащини ця зима стала одним із найважчих випробувань за всю війну.

• Операція тривала з 24 січня по 17 лютого 1944 року.
• Кільце замкнулося 28 січня біля Звенигородки.
• У котлі опинилося близько 56 тисяч німецьких військових.
• 14 лютого радянські війська взяли Корсунь.
• Прорив з оточення відбувся в ніч з 16 на 17 лютого.
• Наслідком стали великі втрати німців і відкритий шлях на захід.

Сьогодні Корсунь-Шевченківська військова операція залишається однією з ключових сторінок історії Черкащини. Про неї нагадують пам'ятники, меморіали та музей у Корсуні-Шевченківському.

Раніше ми розповідали, чим дивує Корсунь-Шевченківський заповідник та його столітній парк.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm