Національна мережа незалежних медіа
Національна мережа незалежних медіа
​

Національна мережа незалежних медіа
Національна мережа незалежних медіа
пт, 16 жовтня
+14
$   44.86
€   50.5

16 жовт. 2026 17:51

Війна
0

18

0

Загинув у боях на Курщині та помер у лікарні: Кам’янська громада попрощалася з двома Героями

На Черкащині провели в останню путь двох захисників — 31-річного десантника та 53-річного сержанта.


Загинув у боях на Курщині та помер у лікарні: Кам’янська громада попрощалася з двома Героями

У Кам’янській громаді 16 жовтня провели в останню земну путь двох захисників України — солдата Сергія Авдеєнка та сержанта Анатолія Шевчика.

Про це розповіли на сторінці Кам’янської міської ради.

Солдат Сергій Володимирович Авдеєнко служив на посаді навідника третього десантно-штурмового відділення штурмової роти другого десантно-штурмового батальйону.

З 28 серпня 2024 року, після того як із ним обірвався зв’язок, воїн вважався безвісти зниклим. Нещодавно за результатами ДНК-експертизи було встановлено, що Сергій Володимирович загинув під час виконання військового обов’язку в боях за незалежність і свободу України поблизу населеного пункту Камишівка Суджанського району Курської області Російської Федерації внаслідок стрілецького бою з противником.

За час проходження військової служби Сергій зарекомендував себе з позитивного боку. Він відмінно виконував свої обов’язки, користувався авторитетом серед колег і побратимів, був мотивованим, постійно працював над професійним самовдосконаленням, підтримував моральний дух у підрозділі та завжди допомагав товаришам по службі.

Воїнові був лише 31 рік. Його поховали на сільському кладовищі в селі Косарі.

Сержант Анатолій Миколайович Шевчик проходив військову службу з 2022 року на посаді комірника групи зберігання боєприпасів до наземної артилерії польового артилерійського складу роти забезпечення боєприпасами батальйону матеріального забезпечення військової частини.

На жаль, військова служба позначилася на здоров’ї захисника. Під час проходження лікування в місті Києві 13 жовтня 2026 року серце Анатолія Миколайовича зупинилося.

Він пішов із життя на 54-му році. Анатолій Миколайович був уродженцем села Олянине, останнім часом проживав у Кам’янці. Поховали захисника на центральному кладовищі міста, на Алеї Героїв.

Попрощатися із захисниками прийшли жителі громади, побратими, друзі, знайомі та представники керівництва громади. У спільній скорботі ми схиляємо голови перед тими, хто віддав своє життя за Україну, і тими, чиї серця не витримали випробувань війною.

Загинув у боях на Курщині та помер у лікарні: Кам’янська громада попрощалася з двома Героями

Нагадаємо, на Черкащині попрощалися з молодим захисником Станіславом Ферносом.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm

 

16 жовт. 2026 11:54

Суспільство
0

576

0

Мама розтратила 4 мільйони сина, поки той був у полоні, – історія морпіха з Черкас Владислава Самбура

Звільнений з полону військовий із Черкас через суд вимагає 4 млн грн, які перерахували матері, позбавленій батьківських прав.


Мама розтратила 4 мільйони сина, поки той був у полоні, – історія морпіха з Черкас Владислава Самбура

Військовослужбовець Владислав Самбур майже три роки провів у російському полоні. Повернувшись додому, змушений через суд домагатися коштів, призначених йому під час перебування в неволі. Йдеться про близько 4 млн грн, перераховані його матері, позбавленої батьківських прав. Ветеран мешкає у Черкасах, проходить реабілітацію та здобуває освіту психолога.

Історія військовослужбовця Владислава Самбура

Видання Цензор. НЕТ розповідає, що Владислав Самбур народився у Бердянську. З дитинства мріяв бути десантником. Контракт підписав у липні 2018 року, повномасштабне вторгнення Росії зустрів у складі 501-го окремого батальйону морської піхоти. Після отриманої команди передислокуватися до Маріуполя разом з побратимами саме там провів перші тижні великої війни. У полон, власне як всі бійці батальйону, потрапив 4 квітня 2022 року.

Майже три роки Самбура перевозили по різних російських колоніях і СІЗО. Він пройшов зокрема горезвісну Оленівку і пекельний Таганрог. Щоденні побої, голод, моральні знущання… Більшість часу Владислав провів у виправній колонії № 4 у місті Олексіївка Бєлгородської області.

Самбура вдалося вирвати з полону у січні 2025 року. Після повернення й першочергового лікування на бійця чекав шокуючий сюрприз: грошові виплати, які йому належали, нараховували його біологічній матері, яку позбавили батьківських прав ще в 2005 році. Тому мрії, які допомагали Владиславу витримати російські знущання, довелося відкласти.

Самбур запевняє, що у військовій частині зникла його особова справа, в якій він вказав дані про статус матері. Через це Владиславу протягом шести місяців після полону довелося відновлювати свій статус УБД.

Самбур вважає, що він втратив свої гроші з вини військової частини, тому через суд вимагав посприяти у поверненні втраченої суми. Наразі є рішення суду, яке зобов’язує в/ч А1965 прийняти у Самбура заяву про повернення коштів.

«Вони можуть мені повернути просто мої гроші. А то, кому вони їх віддавали, - це їхні проблеми. Моя мати мені ніхто по документах ще з 2005 року. Коли я підписував контракт, то вказував, що позбавлений батьківського опікування. Вказував і навчальні заклади, в яких я навчався (у школі-інтернаті)», - говорить захисник.

Розповів, що матір Світлану Самбур позбавили батьківських прав, через те, що на той час, маючи п’ятеро дітей, жінка не могла забезпечити їм належний догляд й освіту. Владислав як старший глядів менших, тому не ходив до школи.

«Якби вона хоча б квартири купила на ці гроші, щоб було майно, то ще ладно. Так вона по суті нічого не купила, просто промотала їх, досі виплачує гроші за стару хату в богом забутому селі», - додає він.

У коментарі виданню командування в/ч повідомляє, що гроші нараховувалися Світлані Самбур законно, про що адвокату Владислава було повідомлено.

Військова частина подаватиме апеляцію на рішення суду і переконує, що діяла правомірно, адже на відміну від нинішнього порядку у 2022-2023 році військові частини не мали доступу до державних реєстрів і не були зобов’язані перевіряти інформацію.

На справу відреагував виконувач обов’язків генпрокурора Антон Ковальський.

«Доручив невідкладно розібратися в усіх обставинах цієї ситуації.

Після первинного з’ясування обставин до ЄРДР внесено відомості щодо дій службових осіб військової частини, де він проходив службу, та можливого шахрайства з боку матері, позбавленої батьківських прав, під час отримання цих виплат.

Кожен із цих епізодів має отримати належну правову оцінку.

Якщо система десь не спрацювала – виправляти це має сама система, а не військовослужбовець.

Людина, яка майже три роки провела в російському полоні, не повинна після повернення ще роками самотужки розбиратися з наслідками бюрократичних процедур, щоб відновити справедливість», - йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, Зеленський присвоїв звання «Героя України» загиблому розвіднику з Черкащини.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm


0
0