23 черв. 2026 13:44
59
Під час бойових дій він втратив ногу, пережив складну реабілітацію, заново навчився ходити та знайшов сили почати новий етап життя. Сьогодні ветеран займається спортом, веде блог і мріє допомагати іншим.

Історія ветерана з Черкащини Юрія Юрикова — приклад того, як навіть після найважчих випробувань можна знайти сили рухатися вперед. Чоловік став на захист країни у лютому 2022 року, коли йому було лише 23 роки.
Про це пише «Суспільне Черкаси».
Після підготовки його підрозділ виконував бойові завдання на Харківщині. Згодом Юрій пройшов навчання в Естонії, де отримав фах парамедика, а після повернення продовжив службу на Донеччині.

У серпні 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Торецька він отримав важке поранення. За словами військового, російський снаряд влучив у бліндаж, де він надавав допомогу пораненому командиру. Через тяжкість травм чоловік був переконаний, що може не вижити, тому записав прощальне відео для рідних.
Після евакуації Юрія ввели у медикаментозний сон. До тями він прийшов уже в лікарні, де дізнався про високу ампутацію ноги. Попереду чекали місяці лікування та відновлення.
Ветеран розповідає, що реабілітація була непростою. Йому довелося заново вчитися виконувати звичні побутові речі, пересуватися на милицях та опановувати протез. Водночас він не дозволяв собі зупинятися, а підтримка медиків і близьких допомагала долати труднощі.

Сьогодні Юрій веде активне життя, займається спортом і грає в ампфутбол — адаптовану версію футболу для людей з ампутаціями. За його словами, спорт став важливою частиною відновлення та допоміг повернути впевненість у собі.

Під час реабілітації чоловік зустрів свою майбутню дружину Таю. Саме вона, зізнається ветеран, допомогла йому по-новому подивитися на життя та повірити у власні сили. Освідчитися коханій Юрій вирішив на вершині однієї з карпатських гір, де вона відповіла згодою.
Нині черкащанин ділиться власним досвідом у соціальних мережах, розповідаючи про життя після поранення та шлях відновлення. У майбутньому він планує здобути нову освіту та працювати психологом або реабілітологом.
«Якщо Бог залишив мене живим, значить, для цього є причина. Можливо, щоб я зміг допомогти іншим людям», — переконаний ветеран.
Читайте також: 20-річна Ілона розповіла, чому стала на службу в черкаську 118 ОБр ТрО
Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm