Військовослужбовиця «Руна» з Черкащини боронить Україну: на війну прийшла у 19

«Руна» — сержантка зенітно-артилерійського взводу у 56-ій окремій мотопіхотній бригаді. Військовослужбовиця ЗСУ, командирка екіпажу зенітної гармати АЗП-57 родом із Черкащини. Сьогодні їй – 27 років, на війну пішла у 19. З того часу ні разу не змінювала підрозділ: служить у тому ж самому колективі, що й від початку.

«Пройшла шлях від солдата до молодшого лейтенанта. І скажу, що кращого колективу, ніж наш, немає. Зрештою, ми самі створюємо цей світ навколо себе», - усміхається «Руна».

Справжнє ім’я захисниці – Вікторія Ковбасюк. Початок повномасштабної війни зустріла у Пісках, що на околицях Донецька. Брала участь у боях на одному з найгарячіших напрямків – Бахмутському.

«Для мене головне, якщо не дай Бог я помру, щоб це було різко. Щоб не було оцього — відірваних рук, ніг, м’яса», — зізналася «Руна» в одному з інтерв’ю.

Розповіла, що бажання служити в ЗСУ виникло в дев’ятому класі. Пригадує, на предметі «Захист Вітчизни» обирала не медицину, а смугу перешкод, яку проходили хлопці. Стріляла з автомата.

У 19 років поїхала в навчальний центр, пройшла фах, КМБ.

Захисниця переконує, що з самого початку їй було легко в армії. Вважає, що причиною стала школа-інтернат, в якій жила раніше.

«У Смілі я навчалась 10 років. У нас завжди був графік дня, тобто я з дитинства була самостійною, тому що нас цього навчали. Тому, коли я прийшла в армію, це, по суті, було те саме, що і в школі. Просто тут був переважно чоловічий колектив», - пояснює «Руна».

Каже, що почуває себе комфортніше у чоловічому колективі, ніж у жіночому. На початку викликом для дівчини стала необхідність довести, що вона зможе все робити на рівні з хлопцями, у тому числі чистити 70-кілограмові автомати.

І інтерв’ю для проєкту «Станція Краматорськ» «Руна» заявила, що не хотіла б, аби люди, які втекли від мобілізації, поверталися в Україну після перемоги.

«Я зневажаю таких людей. Цих ухилянтів – здорових мужиків, які тікають, придумують собі довідки, різні болячки. Особливо ті, хто тікають за кордон. Я не розумію мотивації – як їм жити далі, що він буде робити, якщо міг принести користь якусь тут», – сказала вона.

Втрату посестри Ксенії називає найболючішою:

«Просто коли я стояла над її могилою, розуміла, що їй – 24 і мені – 24, але вона вже мертва. Тобто у неї були плани на життя, вона була одна дитина в сім’ї, і просто цей біль батьків не передати, і ти сама там стоїш розчавлена. І оці думки: чому вона, а не я? – вони є такі». 

Старший сержант Шон

Вікторія несе службу із Шоном – це пес, про якого вона мріяла з дитинства. Влітку 2018-го купила його у Бердянську.

«Він був крихітним, йому було лише 25 днів. На Донеччину ми повернулися вже разом. У ті роки війна була не такої високої інтенсивності, і це дозволило Шону поступово адаптуватися. Спочатку він боявся гучних звуків, але потім звик, і зараз уже чітко знає, коли стріляють наші, а коли ворог — і реагує відповідно. Шона виховував весь наш підрозділ, хлопці його обожнюють. Він навіть має особистий шеврон — «старший сержант». Шон постійно зі мною, крім тих моментів, коли ми на виїздах. Він завжди проводжає, біжить за машиною. А потім зустрічає так, ніби не бачив цілий рік. Він для нас усіх кращий за будь-якого психолога», - розповіла військова для проєкту Sestry.

Вікторія активно веде сторінки у соцмережах. Її блог — військовий, адже дівчина постійно на службі: показує умови, в яких живе, бойові виїзди і свого ротвейлера.

Після одного з обстрілів Шон посивів, а «Руна» отримала догану.

«Ворог почав обстріл з «Градів». Всі швидко заскочили в яму, а Шон залишився зовні. Коли я це зрозуміла, вибігла за ним, за що потім отримала догану від командира. Я знайшла Шона у стані ступору. Він сильно злякався, заціпенів. Після цього випадку він посивів...», - пригадує військова.

Вікторія зазналася, яка уявляє день перемоги: «Ми іноді говоримо про це з хлопцями: «А ось уяви, зараз приїжджають зі штабу і кажуть: «Війна закінчилась». Що будеш робити?» І кожен мріє, як поїде до сім'ї, до дітей… Я взяла б Шона і поїхала до сестри і племінника. Ще дуже хочеться до Маріуполя».

Військовослужбовиця 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади Вікторія Ковбасюк із позивним «Руна» увійшла до списку Forbes Ukraine «30 до 30: майбутні лідери» у 2024 році.

Нагадаємо, легендарний прикордонник з Черкащини закликав президента змінити форму для ТЦК.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm