В Україні почнуть ховати стратегічні запаси пального під землею

В Україні розпочинають експериментальний проєкт зі зберігання мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів під землею. Відповідне рішення Кабінет Міністрів ухвалив постановою №1037 від 13 серпня 2026 року, – повідомляє «РБК Україна».

Ініціатива має діяти протягом воєнного стану, однак загальний термін експерименту не перевищуватиме двох років. Основна мета – захистити стратегічні запаси пального від можливого знищення чи пошкодження внаслідок російських атак, а також забезпечити стабільність паливної системи під час криз.

Координатором проєкту визначили Міністерство енергетики України. Функції спеціалізованого відповідального зберігача покладено на «Укртранснафту».

Де зберігатимуть пальне

Для створення підземних запасів планують використовувати різні типи сховищ. Серед можливих варіантів – соляні каверни, виснажені нафтові та газові родовища, інші придатні геологічні утворення, штучні підземні резервуари.

Також розглядається можливість використання окремих підземних резервуарів і лінійних ділянок магістральних нафтопроводів.

Водночас такі об’єкти повинні відповідати низці вимог. Зокрема, сховища мають бути герметичними, захищеними від витоків, відповідати нормам промислової та пожежної безпеки й забезпечувати можливість оперативно отримати пальне за потреби.

Окрему увагу приділятимуть контролю доступу, охороні об’єктів, обліку запасів та перевірці якості нафтопродуктів протягом усього періоду зберігання.

Зміни для учасників паливного ринку

Важлива вимога почне діяти з 2027 року. Учасники ринку та оператори повинні будуть розміщувати в підземних сховищах щонайменше 20% загального обсягу дизельного пального, яке входить до мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.

«Укртранснафта» також має протягом двох місяців після набрання постановою чинності погодити з Міненерго прогнозні строки запуску сховищ і витрати, необхідні для їхньої реконструкції.

Усі учасники експерименту повинні вести окремий облік обсягів стратегічного пального, передавати відповідні дані до електронної системи звітності та стежити за якістю продукту.

Фінансування передбачили за рахунок коштів самих учасників проєкту та інших джерел, які не заборонені законодавством. За потреби до фінансування можуть залучатися й кошти державного бюджету.

Очікується, що створення підземної системи зберігання дозволить зменшити ризики втрати стратегічних запасів пального та підвищити стійкість паливного сектору України в умовах війни.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm

В індустріальному парку «Біосенс» на Черкащині стартував монтаж виробничого корпусу першої черги майбутнього заводу з переробки картоплі. Після введення підприємства в експлуатацію воно стане найбільшим виробником картопляного борошна в Україні.

Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

Наразі на об'єкті встановлюють металоконструкції стін і покрівлі виробничого корпусу площею близько 6,5 тисячі квадратних метрів. Під час будівництва застосовують технологію беззварного з'єднання високоміцних сталевих елементів. Необхідне виробниче обладнання вже доставили до України.

Обсяг інвестицій у першу чергу проєкту становить 960 млн грн. Після запуску підприємство вироблятиме до 25 тисяч тонн картопляного борошна щороку. Початок роботи заводу запланований на кінець 2026-го або початок 2027 року.

Паралельно на території індустріального парку триває розвиток інженерної інфраструктури. За підтримки держави виконують роботи з розширення під'їзної дороги та підключення об'єкта до газових мереж. На ці потреби уряд у грудні 2025 року виділив 24,7 млн грн за умов співфінансування.

За словами Дмитра Кисилевського, картопляне борошно нині в Україні не виробляють, а внутрішній попит забезпечується імпортом, який становить близько 2,5 тисячі тонн на рік. Цей продукт використовують у хлібопекарській, кондитерській, м'ясопереробній промисловості, а також під час виробництва соусів і харчових сумішей швидкого приготування. Після запуску нового підприємства Україна зможе повністю забезпечувати внутрішній ринок власною продукцією та розпочати її експорт.

У 2027 році інвестори планують розпочати будівництво другої черги заводу, де вироблятимуть картоплю фрі. Потужність цього виробництва становитиме від 60 до 150 тисяч тонн на рік, а обсяг інвестицій оцінюють у 2,5 млрд грн. Згодом передбачено будівництво ще однієї виробничої лінії, комплексу для зберігання картоплі, підприємства з переробки картопляної шкірки на білок і крохмаль, а також тепличного комплексу з когенераційною установкою.

Для реалізації майбутніх проєктів індустріальний парк вже розпочав процедуру розширення своєї території з майже 30 до 40 гектарів. Крім того, поруч передбачена резервна земельна ділянка площею 60 гектарів для подальшого розвитку виробництва.

Читайте також: Завод з виробництва кісткового борошна і тваринних жирів будують на Черкащині

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm