У Золотоноші відзначають День міста та згадують чернця з незламним козацьким духом

Сьогодні у місті Золотоноші пройшли урочистості, присвячені одразу декільком історичним подіям: 449-ої річниці заснування цього міста на Лівобережжі Черкащини, 82-ої річниці з дня визволення міста від фашистських загарбників, а також з нагоди відкриття пам’ятного знаку єпископу-капелану Анатолію (Мелесу). Про це повідомляє Черкаська єпархія ПЦУ.

У заходах, присвячених цим подіям, разом із першими особами міста Золотоноша взяв участь Високопреосвященнійший Іоан, митрополит Черкаський і Чигиринський, який вклонився пам’яті загиблих Героїв і освятив пам’ятний знак. Разом із Владикою молився благочинний Золотоніського округу Черкаської єпархії ПЦУ, військовий капелан протоієрей Роман Личак, інші військові капелани й клірики єпархії.

З особливим теплом було згадане ім’я видатного уродженця Золотоніського краю єпископа Анатолія.

«З ім’ям єпископа Анатолія (у миру Анатолій Мелес) пов'язана спроба запорожців створити самостійну архієрейську кафедру. У 1749 році він отримав сан архімандрита в Свято-Георгіївському монастирі на Афоні. Наступного року прибув до Російської імперії для збирання милостині, а невдовзі знов приїхав до Росії в сані архієрея Мелетинського — цього разу як представник слов'ян Османської імперії, які прагнули переселитися. З дозволу Синоду відвідав Слобідську Україну та Вольності Війська Запорозького низового.

Після прибуття до Запорозької Січі був запрошений запорожцями служити у Свято-Покровській церкві. Через деякий час козацьке керівництво запропонувало Владиці, всупереч існуючим правилам, назавжди залишитися на Січі й порядкувати духовними справами Війська Запорозького. Йому справили архієрейську різницю, він призначав закордонних духовних осіб для служби в запорізьких парафіях, правив богослужіння, не поминаючи імені митрополита Київського, Галицького і всієї Малої Росії Арсенія (Могилянського). Через це у 1760 році Синод видав указ про взяття єпископа Анатолія під арешт. Він був позбавлений архієрейського сану та ієромонашества і засланий до Сибіру в Кондинський Свято-Троїцький монастир під суворий нагляд.

Пізніше перебував у кількох монастирях, був духовною особою при російському флоті. У жовтні 1770 рішенням Синоду Владика був поновлений в єпископському сані. 1772 року розпорядженням російської імператриці Катерини II Владика Анатолій отримав в управління Глухівський монастир, в якому й помер», - йдеться в повідомленні єпархії.

Черкаси.info, фото єпархії та РДА