У Черкаському краєзнавчому музеї навчатимуть вив’язувати хустки

В різдвяно-новорічній атмосфері учасники зможуть зробити незабутню фотосесію у традиційному жіночому зимовому строї.

Як зазначають у музеї, здавна хустка була незамінним елементом жіночого строю, яка набула особливу пошану в культурі, звичаях та обрядах. Хустка прийшла на зміну платковим головним уборам (наміткам). У ХVI – ХІХ століттях хустка і намітка побутували як рівноцінні головні убори.

• Хустка вказувала на сімейний і соціальний статус жінки та могла багато чого розповісти про її власницю.
• Жінка після заміжжя мала обов’язково покривати голову хусткою. Такий головний убір служив оберегом від нечистої сили та злого ока, адже жіночому волоссю надавали магічної сили, тому його прикривали хустками.
• Широко використовували хустку в родинній та календарній обрядовості нашого краю, тому і шанували її як цінну річ. Стриманого кольору хустки носили літні жінки, а молодиці шанували яскраві хустки.
• Традиційно хустку вив’язували у різний спосіб - по низькому, високому, «рогатому» очіпку, у дві та три хустки одночасно, по кибалці. Повʼязували їх валиком, укладали "вінком" навколо голови, зав'язували кінці над чолом і ховали їх «калачиком».

І хоча всі способи вив’язування хустки не збереглися до сьогоднішнього дня, не тої якості та фактури можна купити хустку зараз, але навіть накинута на плечі хустка створює настрій святковості.

У фондовій колекції Черкаського обласного краєзнавчого музею зберігаються «барашкові», «маком», ллянички, шовкові, картаті, «тернові», «миколаївські», плечові, весільні, в’язані, пухові, вишиті шовком із підкладом хустки.

Подібними заходами обласний музей намагається відроджувати й пропагувати наші українські традиції, бо це генетичні скарби українського народу.

Замовлення за попереднім записом за тел. 0970983676.

Детальніше ТУТ

Черкаси.info, світлина ЧОР