Під наглядом КДБ та міліції: показали архівні фото ходи у річницю перепоховання Шевченка на Чернечій горі

Черкаський обласний краєзнавчий музей 22 травня поділився архівними знімками, на яких вшановують пам’ять Тараса Шевченка в річницю його перепоховання у 1991 році. Зазначають, що подія мала особливе значення, адже відбулася в часи національного відродження і проголошення Незалежності України.

У цей день близько півсотні українців (патріоти, громадські діячі та молодь) пройшли традиційним пішим шляхом, яким у 1861 р. востаннє везли Кобзаря від Успенського собору до місця його вічного спочинку на Чернечій горі.

В музеї зазначають, що учасники пройшли історичним маршрутом, що раніше становив близько 12 км, повторюючи останній шлях Кобзаря, коли труну несли на руках, а згодом везли на возі, запряженому людьми.

Учасники походу взяли з собою освячену землю, посмертну маску Тараса Шевченка та портрет поета. На маршруті встановили 12 пам’ятних стел, капличок і бронзових дощок.

«Тепер ця історична подія згадується як цілком звичайна річ на початку Незалежності. Але тоді її учасники під пильним наглядом КДБ та міліції зробили рішучий вчинок, вшанувавши пам’ять поета.

Тарас Шевченко був похований на Смоленському цвинтарі в Санкт–Петербурзі. А 8 травня 1861 р. вірні друзі поета Григорій Честахівський та Олександр Лазаревський, виконуючи його останню волю, перевезли його домовину в Україну та перепоховали на Дніпрових кручах у Каневі. Через 130 років тим же шляхом рушили й учасники походу «Останнім шляхом Кобзаря», - зазначають музейники.

За час ходи її учасники подолали майже дві тисячі кілометрів. Похід пройшов Москву, Серпухів, Тулу, Орел, Кроми, Дмитровськ, Упорой, Севськ, Глухів, Кролевець, Борзну, Оленівку, Батурин, Ніжин, Носівку, Козелець, Бровари, Київ. Люди їхали автобусами, поїздами, йшли пішки і пливли пароплавом. Останній навіть спеціально облаштували для почесної місії. Пароплав «Кременчук», який уперше спустився на воду після реставрації, переправив учасників походу через Дніпро.

а час ходи отець Петро Бойко, представник Української автокефальної православної церкви, відслужив майже 40 відправ. Долучився до події однією з відправ і митрополит УАПЦ Мстислав, якому тоді було вже за дев’яносто.

За можливість вшанувати Тараса Шевченка довелося поборотися навіть за 50 метрів до його могили. Після того, як люди пройшли 18 кілометрів пішки, довелося сперечатися з мером Канева та протоiєреєм місцевого Успенського собору, аби ті дозволили людям відправити молебень біля самої могили Кобзаря.

«Вся територія навколо могили була буквально окупована священниками Російської православної церкви і вони проводили службу там майже весь день. Патріотам та священникам УАПЦ вдалося підступитися до могили тільки надвечір, та все ж місію таки виконали», - розповідають у музеї.

До походу долучилися люди з усієї України. Свої враження й побажання очевидці та учасники походу занотовували в «Книгу почесних добродіїв». Серед учасників ходи-реквієму було багато й черкасців.

Нагадаємо, минуло 165 років, як Канів став місцем вічного спочинку Кобзаря.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm