Бойовому медику з Черкащини вручили особливу церковну нагороду

Відзнаку та благословенну Грамоту святителя-хірурга Луки цими днями отримав бойовий медик зі Звенигородщини Віталій Філіпенко та колектив Маріупольського військового шпиталю, у складі якого несе службу чоловік. Про це повідомляє Черкаська єпархія ПЦУ.

З благословення Високопреосвященнійшого митрополита Черкаського і Чигиринського ПЦУ Іоана нагороди вручив панотець Валерій Головін. А разом з високими нагородами — книгу та духовні заповіді святого Луки, видані Черкаською єпархією ПЦУ.

Заслужена відзнака майже рік чекала на Віталія Філіпенка. Він рятує життя поранених бійців на передовій від початку повномасштабного вторгнення, і приїхав у коротку відпустку.

«Дуже неочікувано і дуже приємно отримати таку нагороду, — сказав він. — Дякую Богу за те, що живий, за нагороду для мене і для колективу шпиталю. Але найкращою нагородою для мене буде те, щоби українські захисники залишалися живими і щоб якомога швидше закінчилася війна».

Разом із Віталієм Миколайовичем до Свято-Михайлівського гарнізонного храму приїхали дружина Оксана і молодший син Всеволод. До війни 53-річний Віталій Філіпенко працював на Звенигородщині лікарем-фельдшером з медицини невідкладних станів КНП «Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф ЧОР».

Пішов на війну в березні 2022 року добровільно, бо тоді був такий підйом, усі йшли, не зважаючи ні на що. Потрапив у військову «летючку» (евакуаційний потяг), служив на Харківському й Сумському напрямках. 

«Були там майже в окупації, за 200 метрів від нас ходили російські танки», — скупо розповідає чоловік.

Згадує, що спочатку для лікування поранених та евакуації людей з місць бойових дій все було задіяно: машини, потяги, навіть вертольоти. Для всіх було таке вперше: надання медичної допомоги в умовах бойових дій. Але вчилися, набували досвіду, ставали більш організованими. На жаль, поранених дуже багато: і тоді, й зараз. Багато тяжких.

«У нас спеціально були обладнані вагони для евакуації, — згадує він. — Я працював на десятці (це вагон на 10 осіб), де тяжкопоранені Прямо у вагонах ми власноруч  обладнували ліжка. Самі придумали, як це робити: у звичайному плацкартному вагоні ми зрізали бокові полички, аби каталка могла заїжджати. Так набагато легше рятувати поранених. Потім за цим проєктом й інші почали робити. І автобуси, які нам приганяли волонтери, ми теж самі переробляли під медеваки. Щоб туди можна було поставити обладнання і заїхати каталкою, перекласти бійця пораненого. Автобусом могли до 30 осіб рятувати, вивозити. А коли дороги розмило восени, потягом почали вивозити».

Віталій Філіпенко має оптимістичне псевдо «Вітамін». Але за станом здоров’я вже довелося перевестися в Маріуполь, бо за понад 3 роки беззмінної служби не витримують ні нерви, ні організм загалом. І лише втретє він приїздить додому в коротку відпустку.

Свіжі новини у вашому смартфоні! Підписуйтесь на Черкаси.info у Телеграм t.me/cherkasy_info_nmnm

Черкаси.info, фото єпархії